Ринок праці: з чим стикаються ветерани під час пошуку роботи [ Редагувати ]
Майже півтора мільйона людей з інвалідністю можуть повернутися на роботу, якщо розвинути соціальні послуги до 2032 року. Так вважають у Мінсоцполітики. Зараз кожна шоста особа з інвалідністю працює. Серед них можуть бути й ветерани російсько-української війни. І попри дефіцит кадрів на ринку праці, вони стикаються з упередженим ставленням.
Як знайти роботу демобілізованому захисникові й чи беруть на роботу воїнів з ампутаціями? Дізнавався Роман Гаврилів.
Нацгвардієць зі Львівщини Андрій показує кадри з Гостомеля. Сам він воював ще з 2014 року, боронив Маріуполь. 2023 на підступах до Бахмута разом із побратимами стримував переважальні сили ворога.
Андрій, ветеран російсько-української війни:
Тільки виходили "трьохсотими" або до смерті. Не віддавали ні клаптику землі. Хлопці тримали позиції. А я бігав, де тільки чув крики, і витягував поранених.
У запеклому бою Андрій зазнав семи контузій, але позицію тримав до останнього. Через супутні поранення тепер часто турбують головні болі. Треба бути обережним із фізичними навантаженнями. Але колишній фронтовик намагається знайти роботу, бо переконаний: тільки так можна повернутися до цивільного життя.
Андрій, ветеран російсько-української війни:
У мене є побратим, який зробив суїцид. Який пройшов пекло полону, пекло боїв, страшних боїв. Який показував завжди себе відважним, героїчним хлопцем, він закінчив своє життя, підірвавши гранату. Він не мав куди себе подіти.
Попри кадровий голод, Андрію відмовили у працевлаштуванні 9 разів. Чоловік без роботи досі.
Андрій, ветеран російсько-української війни:
Навіть була така фраза: "Мені за вас нічого не дають". "За вас", як до… Не знаю, як слів правильно підібрати.
Тимчасово у спілці ветеранів Андрій допомагає бійцям своєї громади й родинам полеглих. Сюди його влаштував місцевий Центр зайнятості, але пошуки постійної роботи тривають. Директорка Оксана Довганик каже: захисники скаржаться на одні й ті самі упередження.
Оксана Довганик, директорка територіального управління Центру зайнятості:
З розмови від ветеранів, їх найбільше вражає те, коли роботодавець може їм відмовити в роботі, сказати: "У мене для вас місця немає". Це їх найбільше вражає.
Юрію поталанило: пропозиція стати оператором фасувальної лінії на одному з харчових підприємств надійшла сама. Воїн був поранений в ногу у квітні 23-го у Бахмуті. 14 годин чекав на евакуацію. У лікарні провели високу ампутацію. Після відновлення вже другий місяць працює на заводі.
Юрій, ветеран російсько-української війни:
Ставлення хороше. Загалом робота є, звісно, якісь переваги, якісь недоліки, але ж то на кожній роботі є.
Юрій працює сидячи. А для управління трьохсоткілограмовими піддонами йому придбали електричний візок.
За облаштовані місця для людей з інвалідністю держава відшкодовує підприємцям близько ста двадцяти тисяч гривень. У самій харчовій компанії готові брати до себе ветеранів ще.
Ігор Назар, керівник підприємства:
Очевидно, таких людей буде повертатися все більше з фронту, ми на це повинні розраховувати, що вони будуть частиною нашого колективу. Незабаром і виходу не буде – доведеться робити ставку на цих людей.
Торік на Львівщині майже 30 ветеранів знайшли роботу через Центри зайнятості. Цифра - невелика, бо чимало бійців з пораненнями ще не зняті з військового обліку і відновлюються. Але цьогоріч очікують на більший потік охочих. Тим паче в країні бракує фахівців в усіх галузях.
Василь Барилюк, директор львівського обласного Центру зайнятості:
В нас нині в базі в три рази більше вакансій, ніж людей, які шукають роботу. Раніше було на одну вакансію 8-10 безробітних. Буквально 3-4 роки тому.
Також колишні фронтовики та їхні родини можуть брати участь у грантовій програмі "Власна справа". На створення ветеранського бізнесу можна одержати близько мільйона гривень.
