Зрадники покарані: скільки справ за колабораціонізм відкрито за три роки [ Редагувати ]
Рівно три роки тому в Україні набув чинності Закон "Про кримінальну відповідальність за колабораціонізм". Громадянам, які свідомо добровільно співпрацюють із ворогом у його інтересах, на шкоду власній державі або ж очолюють незаконно створені окупантами органи - загрожує в'язниця.
Скільки за час повномасштабного вторгнення вдалося відкрити кримінальних проваджень та чи всі зрадники покарані? Розкаже Михайло Манилюк.
Вони хочуть, щоб росія "звільнила" Україну від уявних нацистів.
Доводять іншим, що держави України нібито не існує! І дякують царю за знищення міст.
Колаборанти допомагають ворогу проводити так звані вибори й референдуми на тимчасово окупованих територіях України. Займають керівні посади й тісно співпрацюють з кремлем.
Андрій Яковлєв, експерт Регіонального центру прав людини:
Питання колабораціонізму - це не щось нове. Воно завжди існує, у світі існувало. Воно існувало у Франції під час окупації, ну, і відповідно й у нас існує. Ну, і, напевно, треба говорити, що це примусове середовище, в якому люди вимушені проживати, і відповідно перед ними постає задача, чи зберігають вони лояльність до своєї держави чи не зберігають.
З початку повномасштабної війни Служба безпеки України відкрила майже дев'ять тисяч кримінальних проваджень за фактами колабораційної діяльності та пособництва державі-агресору. За ці злочини засуджено понад півтори тисячі російських посіпак. І їх продовжують затримувати!
Минулого тижня на Волині поліцейські спіймали колаборанта, який очолював псевдополіцію у Новій Каховці на Херсонщині!
Роман Грига, старший слідчий в особливо важких справах Нацполіції:
До повномасштабного вторгнення чоловік працював охоронцем на місцевій фірмі. Коли росіяни тимчасово окупували Нову Каховку, він присягнув їм на вірність та погодився очолити окупаційну поліцію під керівництвом військового коменданта з росії.
Зрадник у погонах влаштовував тортури для мешканців, які виступали проти "руського міра". Людей незаконно затримували й били. А щоб довести свою вірність окупаційній владі колаборант наказав зірвати звідусіль українські прапори й замінити їх російськими ганчірками.
Утім, зрадників не любить ніхто. Прихильника російської ідеології буквально викинули з кабінету!
Роман Грига, старший слідчий в особливо важких справах Нацполіції:
У 2022 році окупаційна влада звільнила зловмисника, він незаконно виїхав до Польщі, а надалі повернувся до України та переховувався на Волині. Судом підозрюваному обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави. Йому загрожує до 15 років позбавлення волі.
У березні 22-го року в українському законодавстві запровадили відповідальність за колабораціонізм. Відтак, зрадники тепер не можуть обіймати деякі посади, займатися певною діяльністю. Їм загрожують виправні роботи, арешт, штраф та головне позбавлення волі до п’ятнадцяти років або ж навіть довічне ув'язнення!
Андрій Яковлєв, експерт Регіонального центру прав людини:
Той, хто залишився, населення окупованої території, і співпрацює з ворогом - він порушує принцип лояльності до своєї держави, до своєї конституції. Якщо він його порушує настільки сильно, що це становить кримінальну відповідальність, то це може бути державною зрадою, і відповідно як державна зрада розглядалися ці прояви до 15 березня 22-го року, починаючи з 14-го року. Але це достатньо сувора відповідальність, і відповідно законодавець вирішив розмежувати й запровадив поряд із державною зрадою ще й відповідальність за колабораційні дії. Тут більш чітко передбачено, хто має нести відповідальність.
Якщо людина опинилася в окупації й просто продовжила виконувати свої обов’язки без шкоди для України або під страхом смерті – це не означає, що вона колаборант.
Андрій Яковлєв, експерт Регіонального центру прав людини:
Очевидно, що не завжди існує державна зрада. Є відповідна градація правопорушень. І стаття 111-1 стала розглядатися, як така собі окрема привілейована державна зрада. Через запровадження такої статті уже унеможливилась велика кількість розслідувань. Бо до цього стандарт доведення був суровий, і справ було не так багато.
Нерідко ті, кого підозрюють у колабораційній діяльності чи державній зраді, перебувають на тимчасово окупованих територіях України або ж в самій росії. Таких зрадників засуджують заочно. Адже під час війни притягнути їх до прямої відповідальності неможливо!
Андрій Яковлєв, експерт Регіонального центру прав людини:
Це можливо в порядку виконання вироків пов'язаних з наслідками збройного конфлікту. На сьогодні немає ще такої широкої практики формування саме безпосередньо екстрадиції цих людей. Я знаю, що наша Генпрокуратура над цим дуже сильно працює, їм уже вдається екстрадувати певних осіб, але поки що ми не бачимо такої широкомасштабної практики, тому що це дуже складно.
Засуджені за державну зраду і колабораційну діяльність особи можуть повернутися до росії. Звісно ж, якщо їх обміняють на поневолених українців. Торік влітку Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими запустив проєкт "Хочу к своим".
Артем Дехтяренко, речник СБУ:
Ми працюємо не тільки над поверненням військовослужбовців, а й цивільного населення. Тому що російська федерація систематично порушує закони та звичаї війни й бере у полон також цивільних людей. Проєкт "Хочу к своим" - це додаткова можливість сприяти обміну.
Рано чи пізно всі колаборанти, хто зрадив державу заради грошей чи слави, став на бік зла, понесуть відповідальність за свої злочини. Звісно ж, якщо росіяни не вирішать їх прибрати раніше.
