Їх катували в полоні, а на волі кажуть "надоїли": зворушлива правда про звільнених героїв [ Редагувати ]
Життя після російського полону. Яке воно? За три роки повномасштабної війни вдалося повернути вже 4 тисячі 552 людини: і воїнів, і цивільних. Про це написав Президент України Володимир Зеленський після вчорашнього повернення додому ще 277 українців.
Утім, після звільнення та реабілітації колишні бранці російських в'язниць знову вчаться жити. Як це відбувається - розкаже Євген Лесной.
Виснажені, але щасливі. Прапор біля серця, сльози під час розмови з рідними.
До таких зустрічей звикнути неможливо. І це попри те, що за час війни обміни полоненими періодично відбуваються.
Олександра Крученко, звільнена з полону:
Коли ми вийшли - були такі емоції... У першу чергу було бажання зателефонувати батькам своїм. І сказати, що я вдома і зі мною все добре. Тому що вони мене побачили тільки коли я виходила в полон на телебаченні. Весь цей час я казала, що я знаходжусь в Дніпрі в бункері і зі мною все добре.
Прикордонниця Олександра Крученко - одна із захисниць Маріуполя. За наказом командування вийшла з "Азовсталі". У полоні пробула 5 місяців.
Емоцій було куча. Це було щось неймовірне. Навіть спати не хотілося. Навіть їсти не хотілося. Хотілося просто побачити рідних та сказати: не переймайтеся, я вже вдома.
Сергій, чоловік Олени Хохлової, так само був захисником "Азовсталі". Так само російський полон і звільнення восени 2022. Ось, як згадує його дружина про перші дні чоловіка на волі.
Олена Хохлова, дружина звільненого з полону:
У госпіталі всі ці медсестри, дуже добре, вони їх накормили й спитали, що ви ще бажаєте, вони всі одноголосно: солодкого. Їм напекли тортів домашніх, ну, розумієш, це для них була така велика радість.
Перші бранці, цивільні й військові, з'явилися ще 2014-го. Журналіста Володимира Фомічова тримали в ув'язненні у так званих "республіках" у 16-17 роках. Про події семирічної давнини розповідає так:
Володимир Фомичов, журналіст, колишній бранець:
Головна проблема при поверненні - це перші місяці, перші роки. Наскільки я пам'ятаю, то перші 6 місяців після звільнення у тебе є ейфорія, що тебе звільнили, що ти на свободі, а потім починається сприйняття реальності.
Військовий психолог Віталій Апальков - автор психологічного курсу "Хамелеон. Про те, як вижити в полоні", вважає: неволя у сприйнятті військовиків та цивільних істотно різняться.
Віталій Апальков, психолог, автор курсу "Хамелеон":
Передумовою цього суто перебування людини у військовій формі. Оскільки він вже військовий, він розуміє ці небезпеки. Три з них: загибель, поранення, каліцтво та полон. І людина, яка в формі, вона вже передбачає, що може потрапити в полон. Цивільна особа не думає про це. Навіть про можливість потрапляння людина психологічно відкидає таку думку.
За даними Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, наразі з російської неволі звільнено 4 тисячі триста шість людей. 209 військових і 43 цивільні жінки, 130 - цивільних чоловіків. Наймолодшому бранцеві - 18 з половиною років. Найстаршому цивільному чоловікові - 75.
І всі ті, хто пережив полон, згадують про ейфорію перших пів року свободи.
Олександра Крученко, звільнена з полону:
Десь більш ніж пів року я була в стані ейфорії. Це як людина-немовля, яка вийшла, дивиться на телефон, який фотографує її. Здувається навіть самому елементарному. Просто йде вода з душу і ти нікуди не спішиш.
Хтось почувається розгубленим. Певних навичок слід набувати знову.
Олена Хохлова, дружина звільненого з полону:
Це ж він потім переїхав в Київ, їх привезли, він вийшов на зупинку, зайшов в тролейбус, а там треба було додатком розраховуватися. І ми хоч і видали ці телефони, але ж, розумієте, він не розуміє, що йому робити, де йому тиснути, він все-все забув, він вийшов...
Володимир Фомичов, журналіст, колишній бранець:
Багато людей, які повертаються з полону, вони фактично були у в'язниці. Це в'язниця. І людям потрібно після в'язниці, камерної системи чи на зоні - потрібно повертатися в нормальне життя. Потрібна і соціальна, і фінансова допомога.
Психологи пояснюють це так:
Віталій Апальков, психолог, автор курсу "Хамелеон":
Коли людина звільняється, вона починає вчитися знов приймати рішення. Людина в полоні переоцінює свої цілі, а ставить заново цілі - заради чого я маю це пережити. І це її виштовхує дочекатися звільнення. Потім настає ейфорія.
Проблеми у звільнених з полону часто виникають одразу після медичної та психологічної реабілітацій. Це передовсім несприйняття суспільства.
Олександра Крученко, звільнена з полону:
Через деякий час я почала бачити, да, дійсно почала зіштовхуватися з цією категорією осіб, починаючи з банального заходу в магазин. Жінка каже: як ці переселенці надоїли. І так багато людей в місті.
Удома теж можуть ставатися непорозуміння.
Олена Хохлова, дружина звільненого з полону:
Ніколи не можна на нього повишати голос. Навіть якщо ми там сміємося і я там в запалі, я така емоційна людина, я може там щось там, ну Сергій, він каже, не кричи. Він це сприймає, ніби я на нього кричу, там на них кричали, їх били, їх катували... І там він не контролював ситуацію.
Важливо згадати про матеріальну підтримку, яку надає держава всім громадянам України, які були в полоні.
Дмитро Лазуткін, речник Міністерства оборони України:
Особи, звільнені з полону, мають право на одноразову допомогу у розмірі 100 тисяч гривень. Це передбачено законом України. Крім того, відповідно до цього ж закону України, щорічна державна грошова допомога у розмірі 100 тисяч гривень може надаватися членам сім'ї військовослужбовців під час перебування його у полоні. Порядок призначення та виплати допомоги особам, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України та членам їх сім'ї.
Разові 100 тисяч гривень надають також і звільненим цивільним, які побували в російській неволі. Колишні військовополонені можуть повертатися в лави Сил оборони тільки за бажанням. Для цивільних, після російських в'язниць, так само передбачений механізм відтермінування.
Володимир Фомичов, журналіст, колишній бранець:
Людей, які визнані колишніми цивільними полоненими, є процедура визнання, якщо вони визнанні - вони звільняються від мобілізації. Ви йдете, а ТЦК і там вам дають відстрочку до кінця війни.
У Міністерстві соціального захисту України навіть спеціально створена послуга саме для звільнених з полону українців.
Оксана Сулима, заступник генерального директора Директорату розвитку соціальних послуг Мінсоцполітики:
Вона може звернутися до наших центрів життєстійкості. А там соцпрацівники попрацюють з цією людиною. Вони визначають проблеми, з якими стикається людина, і будуть надавати максимальну допомогу. Це і психологічна допомога, і по відновленню стосунків в сім'ї, це сприяння отримання інших видів допомоги, в тому числі й виплат.
Та не все так райдужно. Є проблеми з бюрократією і відновленням документів. А також те що, стосується житла.
Леонід Мазанько, звільнений полонений ГО "Українська асоціація полонених":
Людині з окупованої території. Вони повертаються в мирні частини України й за дуже великі гроші винаймають житло. Перше питання це житло, тому що де жити. Коли звільняють з полону людину, наприклад, з Хмельниччини. Він повертається до своєї родини, у свою домівку. Куди звертатися?
І цю проблему наразі залагодити досить складно. Важливо, щоб суспільство було готове до змін. Бо людей після полону дедалі більше.
Віталій Апальков, психолог, автор курсу "Хамелеон":
На мою думку, складнощі у порозумінні того, що людина жила, надання певної шани й досвіду людини, яка стоїть з тобою поруч, яка, можливо, іде з тобою в метро, складнощі порозуміння і комунікації.
Тому змінюватися потрібно не тому, хто витримав пекло полону, а нам з вами, українцям, що живуть в умовно мирному житті.
