У Харкові сапери спекли паски із борошна з розмінованих полів [ Редагувати ]

Великдень уже за три дні! Паски з борошна, змеленого з пшениці розмінованих полів, пекли в Харкові. Професійний кухар розповідав рецепти смачних кексів, а готувати йому допомагали сапери. Вони продовжують розміновувати поля і дають можливість сільськогосподарській техніці повернутися на фермерські угіддя.

Які тонкощі рецептів паски? На кулінарному майстеркласі побувала Світлана Шекера.

Шеф-кухар Олександр Цепковський змішує інгредієнти для майбутньої паски.

Беремо третину нашого молока. Це десь 200 грамів.

За су-шефа - начальник загону гуманітарного розмінування - розтирає цукор та ставить опару.

І поступово додаємо борошно.

І це незвичайне борошно - з пшениці, яку виростили на розмінованих полях. Сапер розповідає про ризики, на котрі часто свідомо йдуть фермери, щоби посіяти та зібрати врожай.

І недавно в нас був випадок, що знову ж таки був підрив сільгосптехніки, яка проводила обробку землі. Хоча територія уже була перевірена і обстежена. На жаль, такі випадки є.

На Харківщині нині працює найбільша кількість вибухотехніків: 48 розрахунків. Уже розчистили від мін підходи до ліній електропередач і газогонів та перейшли до розмінування сільгоспугідь. І темпи зростають.

Ігор Овчарук, начальник загону піротехнічних робіт та гуманітарного розмінування:

Чому? Тому що на території Харківщини з'являється все більше і більше машин механізованого розмінування. На даний час на території Харківської області вже працює вісім машин механізованого розмінування.

Сергій Ліхно давав для цих пасок і своє борошно. Його господарство під Ізюмом було в окупації. Десяту частину землі досі обробляти неможливо - забагато мін. Днями розмінували ще одне поле. Чоловік тішиться: ще встигнуть засіяти. Адже кожен рік простою угідь - то чималі збитки.

Сергій Ліхно, фермер Ізюмщини:

Це бюджет, це люди, які орендують землю, це людські гроші. У 2022 році нас було деокуповано, і у 2024 році ми тільки розпочали перші дії на полях - щось сіяти, щось робити. А все це стояло: бур’яни, все було заміновано.

На майстеркласі й фермер Андрій Воронкін. Ці кадри з його господарства ми зняли минулого року. Після деокупації він намагався самотужки розміновувати площі під посів. Але коли усвідомив масштаб, створив з партнерами товариство, навчив саперів і закупив техніку. Тепер виграють тендери й розміновують поля під Балаклією та Ізюмом.

Андрій Воронкін, фермер:

На сьогодні ми працюємо більше ніж із семи підприємствами, які є нашими сусідами. Гуманітарна безпека виграла державні тендери. Придбано три машини для знешкодження мін,  придбано понад п'ять спеціальних пристроїв для знешкодження протипіхотних мін.

Харківська область нині - найбільш замінована в Україні. Вибухонебезпечними предметами засмічено близько сорока відсотків території. З кінця минулого року уряд почав компенсувати аграріям витрати на розмінування.

Данило Кислий, координатор Центру протимінної діяльності при ХОВА:

Минулого року Центр координації протимінної діяльності допоміг 20 фермерським господарствам із розмінуванням і компенсацією з держави. На цей рік уже є 40 000 гектарів - це 42 заявки.

Держава вкладатиме в розмінування й надалі. Бо простій сільгоспугідь - це недоотримані кошти для бюджету, кажуть у Мінекономіки.

Юлія Свириденко, міністр економіки України:

Це має велике навантаження і на наше ВВП через недоотримання 11 млрд доларів щороку через неможливість використовувати землі. І насправді ми не можемо почати відновлення без розмінування території. План до 2030 року - повернути 80% до продуктивного використання тих земель, які сьогодні є потенційно замінованими.

Смакували паски й в Харкові, і в Нью-Йорку. Люди кажуть: акція символічна, бо вона про життя, яке повертається туди, де ще зовсім недавно клекотіла війна.

Галина, харків’янка:

 І щоб випекти таку красу, треба було і посіяти по мінному полю, і зібрати по ньому. Тому дякую їм за те, що маємо таке свято.