Млин із 1865 року ожив: як сім’я з Хмельниччини відроджує село [ Редагувати ]
На Хмельниччині родини агрономів відроджують старовинні традиції виробництва жорнового борошна і створюють робочі місця. У селі на Старокостянтинівщині подружжя викупили млинарню, якій понад 150 років. Тут мелють борошно. А з нього місцеві пекарі виготовляють хліб за традиційними рецептами.
Будівлю млинарні, побудовану у тисяча вісімсот шістдесят п'ятому році, у селі Воронківці Старокостянтинівської громади, молода родина Миколайчуків знайшла і викупила через інтернет. Тепер тут відроджують давні традиції виробництва жорнового борошна.
Людмила Хмеляр, працівниця млина:
Засипали пшеницю, відкриваємо подачу, звідси сиплеться сюди зерно. Тут горна стоять, перемелюється, тоді відкриваємо і йде мука цілозернова.
На розбудову власного бізнесу Вікторія з Вадимом отримали грант від США. І хоча поки американську допомогу зупинили, сім'я не сидить склавши руки.
Вадим Миколайчук, співвласник млина:
Продовжуємо реконструкцію цього млина, відновлюємо. Надалі хочемо зробити центр крафту та туризму.
І вже працевлаштували трьох місцевих жителів. Ті за годину на сучасному жорновому млині готують 4 різновиди борошна. А місцеві пекарі печуть з них запашні буханці.
Це мікс цільнозернового і сіяного, а це з нашого пшеничного борошна і пюре з гарбуза.
Щойно відродився млин - так відновлюється і село, кажуть місцеві.
Людмила Косюк, працівниця млина:
Для молоді важно, хто знає, як це було, це ж історія, це наше село, це наше все.
Подружжя аграріїв переконане: їхній маленький бізнес - це шлях до збереження української автентичності та підтримка економіки країни.
Вікторія Миколайчук, співвласниця млина:
Чого тільки в місті, якщо навіть у селах є люди, які бажають працювати і мають якусь ініціативу.
У старовинній будівлі вже кладуть піч, щоби готувати хліб на заквасці. А молоді агрономи шукають давні сорти пшениці, з якої українці у давнину випікали паляниці.
