Троянди замість зброї: поранені бійці саджають квіти в шпиталі [ Редагувати ]
Поранені бійці, які перебувають на реабілітації у Рівненському обласному госпіталі ветеранів війни, уквітчали подвір’я медзакладу. Захисники висадили троянди та біденси. Квіти їм передали військовослужбовці з оперативного командування "Захід". Кажуть, у такий спосіб хотіли підтримати побратимів і допомогти їм одужати. Як на один день воїни стали садівниками - бачили мої колеги.
Військовослужбовець Андрій показує побратимам, як садити троянди. У чоловіка багаторічний досвід.
Я садівництвом займаюся, щепленням дерев дуже давно, а по життю копаю криниці. Викопав дев’ятсот п’ятдесят п’ять криниць.
Андрієві Ростиславовичу цьогоріч буде шістдесят. З початку повномасштабного вторгнення будував оборонні позиції для наших захисників. Каже: ось тоді й згодився досвід копача криниць. А далі з бригадою ДШВ тримав оборону на Курщині. Там старший кулеметник за позивним "Шустрий" зазнав важкого поранення.
Андрій В'юн, військовослужбовець:
Скидом ранило руку, я виніс на собі трьох, вивів і три бійці виніс. Сам ранений, но я таки побратима спас. Тоді я получив друге поранення ще в печінку. Я був в бронежилеті, не було бокової плити, і мене просто осколки проламали, ну, пробили.
Десантник перебуває на реабілітації у Рівненському обласному госпіталі ветеранів війни. Як зачув, що тут садитимуть квіти, одразу пішов допомагати. А з ним ще й інші фронтовики.
Це перша моя троянда, яку я посадив. Я квіти не садив ніколи. Це такий перший мій досвід.
А ось військового досвіду в Романа аж занадто, як для його віку. Хлопцеві лише двадцять один, а на війні вже понад два роки. Він боєць третьої штурмової. Бахмут, Авдіївка, Харківщина. Сам з Нової Каховки. Зумів утекти з окупації й напросився до війська. Нині гоїть рани після скиду ворожого дрона. І садить квіти для душі.
Роман, військовослужбовець:
Процес садіння квітів якось, знаєте, психологічно відволікає від всіх навантажень, від всіх думок. Ключиця тут зламана в мене. Була пробита легеня, був пневмоторакс і був турнікетний синдром на нозі. Мені трохи так порізали ногу.
Саджанці троянд та біденса у шпиталь передали з оперативного командування "Захід". Так хотіли підтримати побратимів, які відновлюються після бойових травм.
Олег Домбровський, речник оперативного командування "Захід":
Троянди - це квіти, які, по-перше, мають захисну структуру, тобто вони стійкі, колючі, вони витривалі. Це також про витривалість і стійкість наших побратимів і посестер і які зараз проходять відновлення. Тобто це посил до цього. Ну, і другі саджанці, які там були, це квіти, які уособлюють сонце, тепло, все, що відновлює нас зсередини.
У медзакладі вирішили залучити до облаштування клумб саме пацієнтів. Запевняють: це теж реабілітація, а сам процес садіння рослин позитивно впливає на психоемоційний стан поранених.
Інна Львівська, речниця Рівненського обласного госпіталю ветеранів війни:
Рано чи пізно кожен військовослужбовець повертається на реабілітацію вдруге, втретє і тепер в кожного буде своя квіточка. Дехто з них навіть давав їй своє ім’я. Плюс в них тепер буде такий як привід доглядати за цими рослинками, їх поливати. Такий, знаєте, промінчик радості серед буденного життя.
Захисники радіють, бо зробили корисну справу. Сподіваються, що посаджені ними квіти обов’язково приживуться та довго радуватимуть і пацієнтів госпіталю, і медперсонал. Загалом на подвір’ї відтепер побільшало на пів сотні рослин. Піхотинець Михайло навіть дав своїй троянді ім’я.
Назву цю квітку однозначно "Надія", бо без надії нічого не буде. Треба надіятись, вірити й сподіватися, що все буде добре, що це буде наша перемога, і що ми цю війну виграємо.
