Ветерани порівняли бої за аеропорт Донецька зі Сталінградом [ Редагувати ]

Бійці 90 батальйону, які 242 дні обороняли Донецький аеропорт, відзначили рік з дня утворення підрозділу. У Костянтинівці на честь своїх загиблих побратимів вони встановили пам’ятну стелу.

40 десантників 90 батальйону, які поклали своє життя у Донецькому аеропорту, їхні імена викарбувані на пам’ятній стелі.

Минуло понад півроку від тих найжорстокіших боїв під Донецьком. Рідні загиблих не можуть стримати біль втрати. Мати загиблого Івана Зубкова згадує їхню останню зустріч.

"1 листопада у нього день народження. У нас волонтери подарували машину з кулеметом, і він на цій машині заїхав до нас додому, та поїхав. Я так плакала, він: "мама не плач - все буде добре", - згадує мати Героя України Івана Зубкова Антоніна Зубкова.

Тим, кому пощастило повернутись, пам’ятають пекло аеропорту.

"У сепаратистів була дата - взяти аеропорт. Це намагання за будь яку ціну, неважливо скільки людей вони покладуть, взяти цей аеропорт", - згадує десантник, товариш Івана Зубкова.

23-річний Андрій так і рвався до аеропорту. В армію пішов добровольцем.

"Він був 4 дні в аеропорту. Він сказав, мовляв потрібно замінити хлопців, тому що вони занадто довго там. Дзвонив батькові в останній день, говорив, що страшно, бо стріляють, бомблять", - згадує загиблого сестра десантника Андрія Терещенка Валентина.

Для України Донецький аеропорт - це більш ніж Сталінград, каже волонтер Тетяна Ричкова. Весь час, поки десант тримав з останніх сил там оборону, вона була поряд.

"Це - символ стійкості духу, це люди, які виявилися справжніми людьми і захищали свою батьківщину, бо там був реально пекло. В аеропорту було страшно", - пояснила радник міністра оборони волонтер Тетяна Ричкова.

На відкриття пам’ятної стели та каплички, зведеної на честь загиблих, прийшли і жителі Костянтинівки.

Матері Донбасу разом із мамами загиблих десантників вшанували їхню пам’ять і помолилися за мир.