Поляки претендують на 90% старих будинків Львова [ Редагувати ]

Чи насправді старому центру Львова загрожує реституція - повернення майна нащадкам поляків та німців? І як захистити майнові права українців? Про це на круглому столі обговорювали сьогодні експерти, політологи та громадські діячі.

Жителі Польщі, Угорщини, Німеччини та Румунії можуть заявити права на майно, на українській території вже з 1 січня 2016 року. Тоді в Україні набере чинності Угода про зону вільної торгівлі з ЄС. Мова йде про майно яке належало мешканцям старого Львова - до переселення в 1939 році.

Вже 150 тисяч нащадків заявили, що зацікавлені у цьому і підготували майже 600 позовів до українських судів. Очолює програму, на думку експертів - одна із польських громадських організацій, яка діє на замовленням Кремля.

"Ця організація була створена у квітні поточного року при приближенні України до активної діяльності з Європейським Союзом вона раптом сплила. Засновником цієї організації є така собі партія "змяна" яка як кажуть самі поляки є дуже лояльна до Кремля", - говорить Орест Гриненко, аналітик.

Теоретично, поверненню можуть підлягати майже 90 відсотків старих будівель Львова. А саме - збудовані до 39 року. Якщо у їхніх колишніх господарів, чи нащадків є необхідні документи на право власності.

"Механізми реституції передбачають кілька варіантів: це може бути фінансове відшкодування де я вже казав цифра звучала близько 200 мільярдів яке би хтіло отримати у якості компенсації матеріальної поляки або поляки, німці інші власники або повернення в натурі цих об'єктів", - говорить Віктор Чарномський, представник громадської організації "вартові Закону.

Наразі в українському законодавстві не прописано жодного механізму повернення цього майна нащадкам, чи порядку компенсації. Україна - єдина із країн - членів колишнього Варшавського договору, яка дотепер не прийняла закон про реституцію.

"Ми маємо чітко сказати що от існували такі то такі то держави якими ми є правонаступниками. Це нам дасть підстави на захист нашого майна і нашої територіальної цілісності, тому що якщо кожна держава буде претендувати на Україну то у нас нічого не залишиться", - говорить Ростислав Гудзінський, голова громадської організації "Всеукраїнське об'єднання "Голос".

"Але це питання треба піднімати, потрібно ставити, як говориться всі крапки над "і"для того щоб ми могли впевнено прямувати до європейського суспільства", - говорить Віталій Чорненький, громадський діяч.

Свої пропозиції щодо захисту майнових прав українців експерти та громадські діячі вже найближчим часом підготують для Верховної Ради та Кабінету Міністрів.