Афганці продовжують "воювати" у владних кабінетах [ Редагувати ]

Вшанувати пам'ять загиблих прийшли сьогодні десятки воїнів - інтернаціоналістів та рідні загиблих в Афганістані українців. Даніїл Снісар розкаже більше.

До пам'ятного меморіалу воїнам-інтернаціоналістам - Надія Григорівна приходить щороку. У 1984 афганська війна забрала у неї сина.

"Мій син, Віктор, закінчив вище військове командне училище у Сумах. Був направлений у Германію, для проходження служби. Прослужив там рік. Прийшов приказ командуючого фронтом - всіх холостяків направити в Афганістан", - говорить Надія Ілляшенко, мати загиблого в Афганістані бійця.

У складі дивізії Віктор потрапив у засідку в Панджшерській ущелині, яка стала основним центром опору противника проти радянських військ. Ворог поцілив у Віктора саме тоді, коли він коригував вогонь. 

"І, хто повернувся - один із них мені сказав: що, якби Віктор не вовремя визвав вогонь артилерії і вертолетів. То із нас би нікого там не залишилося", - говорить Надія Ілляшенко, мати загиблого в Афганістані бійця.

Самі ж воїни, яким пощастило повернутися на Батьківщину живими, розповідають - війна не стала для них останнім іспитом. Уже тут, на рідній землі - бійці зустріли нове протистояння - у владних кабінетах.

"28 років по закінченню війни. Але проблеми афганців, учасників бойових дій сьогодні стоять дуже гостро. Тривога про те, що хлопці. Війна закінчиться на сході, перемога буде за нами - ми віримо в це. Але хлопці повернувшись уже з війни сучасної на сході - вони зіткнуться з тими ж самими проблемами що й ми. Це безквартирря, це медичне запезпечення. Це реабілітація", - говорить Василь Юр'єв, учасник бойових дій в Афганістані.

Нині ветерани збирають гроші не тільки для родин загиблих афганців, а й для сімей побратимів, які віддали своє життя за незалежність України у війні на Донбасі. Кажуть, країна має пам'ятати своїх героїв.

"Тому що якраз ось пам'ятаючи про загиблих - це і цементує суспільство", - говорить Сергій Червонописький, голова української Спілки ветеранів Афганістану.

"Багато хто не повернувся з тієї війни. А ті хто повернувся - померли від ран у ці мирні часи. І тому церква завжди у цей день молитвою підносить бога - саме про тих людей, які віддали своє життя, виконуючи священний військовий обов'язок", - говорить митрополит Антоній, архієрей Української православної церкви.

За десять років у тій війні, виконуючи інтернаціональний обов'язок за вказівкою "кремлівських старців", своє життя віддали майже 3 тисячі українських військових. Більшості з них на той момент не виповнилося і 20 років.