Лікар-ветеринар облаштував вдома оселю для єнотів [ Редагувати ]

У звичайній столичній багатоповерхівці вже 8 років живуть єноти. Їхній власник - ветеринар, і вони у нього - домашні улюбленці. Про особливості поведінки цих тварин, їхню незвичайну вдачу і стосунки з людиною - в сюжеті Гліба Гаврилова.

Віталій працює ветеринаром майже 30 років та вміє знаходити контакт з різними тваринами. Вдома в чоловіка завжди були улюбленці. Останні роки тримає лише єнотів, для них облаштував окрему кімнату. Господар розповідає - ці тварини вимагають особливої уваги.

"Шкодят они постоянно, как проснулись".

Жорик справжній бешкетник. Що лежить не на своєму місці - одразу ж поцупить, або залізе, куди не треба. Тому сам удома ніколи не залишається.

"По квартире они тоже постоянно ходят и что-то ищут. Даже если мы сытые, то что-то искать нам надо. Они могут плинтуса отодрать, потому что под плинтусом всегда можно что-то найти, могут мебель разорвать, потому что там дырочка, а в дырочке надо поковыряться", - розповідає Віталій, власник єнотів.

Утім, відірвані плінтуси - ще півбіди.

"Были случаи, когда захожу, - енот на "плазме" катается", - зізнається Віталій, власник єнотів.

За характером єноти - егоїсти. Жорик ледве висиджує в руках господаря, сидіти на моїх колінах категорично відмовляється. Не буде слухняним навіть за щось смачненьке.

Їдять полоскуни м'ясо, овочі та фрукти, приходити до єнота з порожніми руками не можна. Тож зараз годуємо Жорика смаколиками.

Жорик до людей поступово звикає і вже грається з нашою знімальною групою. Мої долоні та коліна покусує не охоче. Але якщо йому щось не сподобається - покаже свій характер.

"Вот ему срочно нужно было сжевать мыло, я не знаю, съест он его, не съест, но забирал я у него с боем", - говорить Віталій, власник єнотів.

Щодня єнота так і тягне щось вкрасти.

"Жорик, не твое, отдай!"

Та навіть з таким вибагливим характером, - розповідає Віталій, - Жорик приносить радість і дозволяє забути про всі труднощі.