Чоловік зібрав колекцію унікальних швейних машинок [ Редагувати ]
Колекцію швейних машинок зібрав у себе чернівчанин Андрій Чупрун. Серед восьми десятків унікальних експонатів є й такі, яким до двох сотень років. Наша знімальна група навідалася в гості до швейного майстра.
Свою першу швейну машинку чернівчанин Андрій Чупрун опанував ще дитиною. Пригадує: так хотів пошити собі модний одяг, що перекроїв батьківський весільний костюм. І хоч тоді дістав від тата прочуханку, - шити не припинив.
"Сам то різав, кроїв. Потім мене натаскав один здолбунівський кравець, дід. Він мені показав всі ази. Він мене так навчив. Мене знали всі: я одну мірку знімав, чотко кроїв і людина приходила і забирала", - говорить Андрій Чупрун, колекціонер.
Близько десяти років Андрій працював слюсарем на місцевій швейній фабриці. Потім поїхав за кордон. Саме з Німеччини і привіз кілька перших швейних машинок.
"Дуже стара, одна із перших. Зо 150-200 років вона має. Якщо її полагодити, почистити - то вона ще буде шити".
Всього в колекції чоловіка 80 швейних машинок. І майже всі - у робочому стані.
"В радянський час машинку нереально було мати 22 клас. На металоломі мені люди знайшли одну частину, другу, Докупи зібрали, склали. Шиє по сей день".
Більшість швейних машинок колекціонер придбав на міському блошиному ринку. Деякі - викуповував у пунктах приймання брухту. Є у колекції й унікальні експонати.
"Американський Singer. Дуже-дуже старий. Це, напевно, солдатики зашивали собі одяг, туда-сюда".
Швейні машинки у помешканні повсюди. Експонати красуються також на вулиці, у гаражі та на горищі. Боротися із незвичним захопленням чоловіка спершу намагалася дружина. Та згодом, каже, змирилася.
"Вони тут, він тут. Чоловік вдома, машинки вдома. Він це дуже любить. Хобі-хобі, а це його життя", - говорить Тамара Чупрун, дружина колекціонера.
Скільки вартує колекція - майстер не каже. Мовляв, тут головне не ціна, а унікальність. І вже розмірковує над відкриттям власної виставки.