Чи вигідно використовувати сонячні панелі в Україні? [ Редагувати ]
"Зелена" енергетика. Дедалі більше українців переходять на альтернативні джерела енергії. Відмову від традиційних вугілля та газу вважають способом економії. Утім, заощаджувати таким чином - справа не з дешевих.
Подробиці - від Богдана Вербицького.
"Я понимал, что мне этот дом будет обходиться в 0 гривен, 0 копеек", - говорить Артем Татенко, власник будинку з сонячною електростанцією.
Повна енергонезалежність, та ще й можливість заробити. Будинок із власною електростанцією - поки що рідкість. Підприємець Артем вихваляється своїм майбутнім помешканням:
"Вот, можно посмотреть, как включается свет".
А ще подавання води та автономна система опалення - усе завдяки сонячним панелям на даху. Чоловік планує встановити станцію потужністю 30 кВт. Щоправда, таке задоволення - недешеве.
"Весь проект на сегодняшний день мне обойдется в районе 22 тысяч долларов. Чистая прибыль от такой станции будет составлять в районе 4,5 тысяч долларов. Окупаемость, я просчитывал, у меня будет до пяти лет. И еще лет пять я смогу получать прибыль по зеленому тарифу", - зазначив Артем Татенко, власник будинку із сонячною електростанцією.
Простою мовою, Артем планує продавати державі надлишкову електроенергію і на цьому заробляти. Та експерти пояснюють: від цього не слід очікувати багато.
"Техническая жизнь солнечной электростанции - 10 лет. То есть, вы, в лучшем случае, будете прикрывать все свои проблемы в летнее время - это при хорошей погоде, начиная с середины апреля и там возможно до средины сентября", - пояснює Валентин Землянський, експерт у галузі енергетики.
Якщо ж Артем і заробить 4 тисячі доларів за рік, то сплатити ці гроші змусять звичайних українців, - наголошують експерти. А кіловат "зеленого" тарифу - майже 5 гривень, тобто втричі вищий, ніж віддають зараз споживачі.
"Это был один из центровых вопросов, когда вообще вводили рынок электроэнергии. Кто будет покрывать "зеленый" тариф? Сначала этот процесс положили на промышленность, чтобы промышленность компенсировала - ну, как всегда у нас. Следующий шаг - это будет повышение тарифов для населения", - зазначив Валентин Землянський, експерт у галузі енергетики.
Вихід експерти вбачають у будівництві цілих енергонезалежних сіл. За прикладом Європи.
"Хтось мав почати це робити. Чому б не ми? Якщо ми перші - то це ж чудово", - говорить Райнер, житель Фельдхайма.
Фельдхайм - невеличке селище під Берліном. Один із тутешніх жителів захопився вивченням альтернативних джерел енергії і запропонував мерові встановити кілька вітряків. Зараз їх вже цілий парк - 55 штук. На надлишку енергії - селяни заробляють. Мають і автономну систему опалення.
"Бачите отой контейнер? У нас ще є котел, який працює на відходах деревини. Ми вмикаємо його, тільки в разі, якщо біо-газова установка не виробляє достатньо тепла. Сировину збираємо в лісі, він тут - неподалік", - показує Дорін Рашеман, голова об'єднання "Новий енергетичний форум Фельдхайма".
Німецька реальність поки що для України - фантастика. Наша держава лише на шляху до розвитку альтернативних ресурсів і енергоефекивності. Наприклад, поширеним у Європі паливом, у нас ще нехтують.
"Це сміття. На жаль, в Україні 93 відсотки твердих побутових відходів звозять на звалища, а в Швеції, наприклад, на полігон виводять 1 відсоток. Відчуваєте різницю?", - зазначив Сергій Савчук, голова "Держенергоефективності".
Ще відчутнішою є "ціна питання".
"Строительство мусоросжигающего завода составляет 40 миллионов долларов. Эти деньги инвестор, если он был проинвестирован, захочет получить назад. За счет чего можно получить эти 40 миллионов долларов назад? За счет тарифов на вывоз мусора", - наголосив Валентин Землянський, експерт у галузі енергетики.
Тож, нестандартно економити на комірному - справа недешева. Тому більшість українців просто намагаються споживати менше енергії.
"Полутеплую воду делаем на бойлере. Сейчас тоже... муж как-то там этот бойлер выключает наполовину. Вечером прикручиваем", - розповідає Тетяна Георгіївна, пенсіонерка.
Тетяна Георгіївна живе з чоловіком у "хрущівці". Каже, будинок не утпеплювали - немає коштів. Без допомоги доньки сплатити комірне, особливо взимку, неможливо.
"Отопление - это вообще было в прошлом году, это были непомерные цены - 3 тысячи где-то, ну, 2900 - вот так. Это все уже и оплата и отопление. - А яка у вас пенсія? - 2400. И у мужа столько же", - розводить руками Тетяна Георгіївна, пенсіонерка.
Тож поки що кожен відповідає за свої рахунки сам. І зменшення сум у платіжках залежить від збільшення інвестицій у власну оселю.