Війна на Донбасі: українські сапери розміновують прифронтову територію [ Редагувати ]

Далі про замінований Донбас. Українські сапери та піротехніки використовують відносне затишшя для розмінування прифронтової території. Як кажуть у штабі ООС, за тиждень там обстежили понад 18 гектарів землі. Знайшли та знешкодили дві з половиною сотні вибухонебезпечних предметів. Окрім того, рятувальники лагодили місцевим електромережі та водну інфраструктуру.

7 порушень режиму "тиші" зафіксували на Донбасі від початку доби. Про це повідомляє пресцентр ООС. Противник відкривав вогонь по українських позиціях із гранатометів і великокаліберних кулеметів. Використовував ще й стрілецьку зброю. Українські вояки внаслідок ворожих обстрілів не постраждали. Вогонь у відповідь не відкривали. Більше про ситуацію на передовій розкаже Руслан Смєщук

Мінометні, гранатометні та кулеметні обстріли у новорічні дні на фронті спостерігається певна ескалація. Тільки за минулу добу щонайменше дев'ять разів відкривали вогонь уздовж усієї лінії фронту.

Володимир, військовослужбовець Збройних сил України:

Буває добре прилітає важке, міномети, стрекотня буває з великокаліберних.

Це Володимир, він зв'язківець. Чоловік на фронті від початку війни. Від нього дізнаємося: тут служить ціла родина.

Володимир, військовослужбовець Збройних сил України:

У родині майже всі військові. Мій дід військовий загинув в 41. Я з 88 року із переривами військовий, і в цьому батальйоні з 15 року. Дружина сказала: я тільки з тобою.

А це Світлана - дружина Володимира. Жінка розповідає: на фронт пішла за чоловіком. Причому вдалося це лише з другої спроби:

Світлана, військовослужбовиця Збройних сил України:

За мужем на край света, думка з'явилася ще 5 років назад, але тоді не вийшло. І ось більше року мрія моя здійснилася.

Світлана займається логістичним забезпеченням підрозділу. А поряд,  воює їхній син Владислав. Хлопець на фронті третій місяць. Розповідає, коли дізнався, що мати йде на війну, усидіти вдома не зміг. Тільки-но закінчив навчальний заклад, одразу пішов за нею.

Владислав, військовослужбовець Збройних сил України:

Коли мати підписала контракт, для мене це було незвично дуже як для сина. Тобто мати тут знаходиться, а я сиджу в іншому городі і ніяк не можу допомогати. І я закінчив коледж і вирішив поїхати сюди.

Що ж до того, де святкувати Новий рік, сім'я впевнена: не важливо де, головне - з ким.

Світлана, військовослужбовиця Збройних сил України:

Новий рік, не важливо де, бо це настрій, і це люди вокруг. І все оце - новий рік.При тому що тут сім'я