Франція хоче увіковічити багет у переліку світової нематеріальної спадщини [ Редагувати ]

А у Франції рятують багети. Країна подала заявку до ЮНЕСКО, аби традиційну випічку внесли до переліку світової нематеріальної спадщини. Адже пекарні не витримують конкуренції великих супермаркетів. Чому магазинний хліб французькі майстри вважають "несправжнім" і як упізнати правильний багет - знають мої колеги.

Ейфелева вежа, берет і куди ж - без багета. Із запашної булки з хрусткою скоринкою - починає день кожен справжній француз. Із маслом, сиром, шинкою чи варенням.

Це класика і наша гордість. Я їм багет вранці, до обіду й до вечері.

Про французів навіть жартують, що ті воювали не багнетами, а багетами.

Це найтиповіший французький продукт. Думаю, я б і дня не протягнув без свіжого хліба.

Щодня в країні випікають по 6 мільйонів багетів. На хлібзаводах лише третину. Решту роблять вручну, у традиційних "буланжері" - маленьких пекарнях. Їхні власники кажуть: булки із супермаркетів - жалюгідна пародія на справжню випічку.

Міхаель Рейделе, власник пекарні:

Ось ми бачимо, що всередині виріб має ніжний кремовий колір, повсюди є повітряні "кишеньки". І аромат - прекрасний. Саме таким має бути правильний багет.

Рецептура і зовнішній вигляд багета регламентуються спеціальним законом. Довжина хлібобулочного виробу - 55-65 сантиметрів. Вага не більше 300 грамів. У тісті лише чотири інгредієнти: пшеничне борошно, вода, дріжджі і сіль. Щодо технології - у кожного майстра є свої таємниці. Головне аби хліб вийшов повітряний, м'який усередині, й золотава скоринка зовні.

Щоб вона була хрусткою, сохнуть багети "стоячи". Якщо натискаєте на скоринку, а вона випрямляється значить, - виготовлено за всіма правилами. От тільки нині традиції опинилися під загрозою. Зокрема через конкуренцію з боку промислових виробників.

Домінік Анракт, голова Конфедерації французьких пекарів:

Традиційні багети, ті, що їх випікають з якісних продуктів, незабаром можуть зникнути. За останні півсторіччя зачинилися 30 тисяч пекарень. А це цілий культурний пласт. Звичаї варто плекати і обегігати. Адже простого хліба завжди вдосталь, а от дійсно смачного - замало.

Тож французькі пекарі вирішили отримати "відзнаку" ЮНЕСКО. Подали в організацію заявку, аби "багетне мистецтво" внесли до переліку світової культурної спадщини.

Міхаель Рейделе, власник пекарні:

Щоранку 33 тисячі пекарів по всій країні готують традиційний французький хліб. Визнання на світовому рівні буде для них великою честю і втіхою, зважаючи на труднощі під час пандемії. 

"Знак якості" ЮНЕСКО вже отримали неаполітанська піца і бельгійське пиво. Стати в один ряд із цими стравами прагне й український борщ. Заявку в ЮНЕСКО Київ має подати у березні.