Переселенці з Донбасу: в яких умовах живуть сім'ї? [ Редагувати ]
Не менше проблем і в тих людей, яким вдалось виїхати з Донбасу
Не менше проблем і в тих людей, яким вдалось виїхати з Донбасу. Тисячі переселенців за допомогою німців поселили у так звані модульні будиночки.
Це такі невеликі металеві бокси, оббиті пластиком. Влітку в них жарко, взимку - холодно. А три роки тому під час страшної пожежі в одному з таких модулів згоріла дівчинка.
Та вогонь не єдина небезпека, на яку щодня наражаються тисячі переселенців із дітьми, які мешкають у контейнерах. У них люди мали жити лише пів року, а мешкають уже сьомий рік. Чому? Світлана Шекера питала.
Модульне містечко на околиці Харкова. Пластикові бокси, які подарували німці. У січні 2015 сюди заселили переселенців, які тікали від війни. Здебільшого це багатодітні, сім'ї з дітьми з особливими потребами, пенсіонери.
***
Умови - спартанські. З меблів - ліжка та залізні шафи. Пані Ірина живе в одній кімнаті із сусідкою.
Здесь мы держим верхнюю одежду, там продукты и такое всё. Особо ничего лишнего нету у нас. Маловато, конечно, тесновато. Потому что у нас коляски, инвалидная коляска, ну куда денешься, а так вроде ничего.
Холодильник у коридорі.
Вот наши продукты. Мы втроем пользуемся, каждому по полочке. Этот ящик общий. Это вот наше общее пользование - душ, туалет, умывальник. Всё как положено.
Кухня, як у гуртожитках, - одна на всіх.
Людмила Алакарова, переселенка з Луганської області:
Кто-то уже приготовил, а есть как-то подстраиваемся. Кто-то приготовил, потом другой пришел.
Великі родини - живуть у більших будиночках-боксах. Пані Ірина разом із шістьма дітьми й одинадцятьма онуками втекла сюди з окупованого Свердловська.
В двух комнатах, вот такого размера, как эта комната, проживает 7 человек. Ну двухъярусная кровать стоит, одна, вторая. Приходится каждый раз передвигать, ну чтоб было место. Отодвигаем в сторону, и разлаживаем кровать, 2 человека. И здесь маленький грудничок лежит, да. А в той комнате четверо деток.
Люди мали жити в цих боксах максимум пів року. А загальний термін їхньої придатності - 3 роки. Ті, хто знайшов хорошу роботу та зміг орендувати собі житло, - давно виїхали. Решта - залишились.
Людмила Петренко, переселенка з Луганської області:
Городок год-два от силы, но он просто рухнет, потому что ну они уже некоторые общежития, домики приходят в негодность. Конечно, уже 6 лет, это ж пластик, это ж не то, что каменное или кирпичное здание. Это пластик. Оседают полы, трескается потолок.
Деякі бокси вже непридатні для житла.
Артур Стаценко, начальник управління з обслуговування містечка модульного типу для внутрішньо переміщених осіб:
И вы видите, что даже покрутило стены. Т.е. осаживается модуль, начинает разрывать места примыкания. Отсюда начинаются и течи. Потому что разрывает крышу.
Централізованого опалення немає. Щоб не замерзнути - ставлять електричні обігрівачі.
Артур Стаценко, начальник управління з обслуговування містечка модульного типу для внутрішньо переміщених осіб:
Когда конвектор жарит больше ста градусов, вы видите, что после себя оставляет, какой след на стене. Самое страшное, это пожарная безопасность.
На стелі - конденсат і пліснява. На порозі - лід.
Намерзает бывает в хорошие морозы до пяти см льда.
***
Далі від міста, в кількох райцентрах для переселенців відремонтували колишні гуртожитки. І знову ж таки - допоміг "закордон".
За кошти німецьких благодійників відремонтували колишній корпус богодухівської лікарні. Тепер тут 10 квартир для переселенців.
***
Та їхати за місто в райцентр з модульного містечка в Харкові, люди не хочуть. Пенсіонерам неодноразово пропонували переселитися до інтернатів. Але…
Світлана Горбунова-Рубан, заступник харківського міського голови:
Вони не приймають ніякі наші пропозиції. Я привозила туди фахівців нашого соціального захисту. Навіть багато часу утримували бронь на 60 місць. Ніхто не захотів.
Усі без винятку переселенці мріють про власне житло. Але, за даними українського омбудсмена, за 7 років війни тільки кожен сотий зміг отримати власний дах над головою.
Віктор Іванкевич, представник Уповноваженого ВР України з прав людини:
За всі ці роки внутрішнього переміщення отримали житло від держави і від місцевих органів влади близько одного відсотка.
Наприклад, торік на будівництво житла для переселенців із держбюджету виділили лише 20 мільйонів гривень. Заселили всього 180 людей. Цьогоріч планують виділити вп'ятеро більше. І знизити іпотеку до 3%. Програму фінансують знову німці.
Ірина Калупаха, директор департаменту соціально-гуманітарної політики Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій:
Ми отримуємо підтримку від німецького уряду загальний розмір її 25,5 мільйонів євро. За нашими розрахунками, десь більше ніж 600 осіб зможуть взяти кредит в 21 році. Десь 60 квадратів на сім'ю можна буде отримати, ну плюс-мінус.
Крім того, цьогоріч уряд планує збільшити компенсацію переселенцям за зруйноване житло на Донбасі.
Ірина Калупаха, директор департаменту Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій:
Ми маємо бюджетне фінансування вже 114 мільйонів.
Але й цих грошей на всіх не вистачить. І навіть доступна іпотека не порятунок.
Ірина Бєлінська, переселенка з Луганської області:
Дочка, например, с тремя детьми. Сын, например, с пятью детьми. Все просто они не смогут, ну даже никак потянуть. У них даже нету заработка такого. И мы пенсионеры уже не сможем.
Тож переселенці змушені або тулитися в боксах модульних містечок, або повертатися на окуповані території. І таких уже близько півмільйона.
