Селяни з Рівненщини ходять до Білорусі по гриби та ягоди [ Редагувати ]

До білорусів по гриби і ягоди. Спрощений режим перетину кордону діє зараз на Рівненщині. Сотні жителів прикордоння пішли до сусідів за дарами лісу.

Чому не збирають в Україні? Наша Сніжана Сидорук з'їздила у прикордонні села - її ексклюзивний репортаж далі.

Це ще Україна. Безпосередньо лінія державного кордону тут

Потрапити в Білорусь можна через ось такі місця спрощеного пропуску. Таких на українському боці лише три.

Олександр Степанов, начальник відділу прикордонної служби "Березове":

Ми знаходимся помісь на одному, це спрощений пункт пропуску "Березове". Ліворуч буде від мене. Там є ще спрощений пункт пропуску "Познань" і праворуч буде там спрощений пункт пропуску "Дроздинь".

Сніжана Сидорук, кореспондентка:

Зранку - через кордон у Білорусь, увечері - назад в Україну. Така одноденна мандрівка лише для того, аби назбирати грибів та ягід; і таке можливо лише тут, на Рівненщині.

Перетнути кордон можна тільки пішки або велосипедом. Інший транспорт - лишають біля кордону. Далі два пости прикордонників - український і білоруський.

Вадим Кравченя, інспектор прикордонної служби:

Сьогодні перетнуло 358 людей, з них десять неповнолітніх. Вони в третій ночі сюди приїжджають, займають чергу, а пропуск відбувається в шостій ранку.

На такий ранній виїзд жителі Полісся готові заради журавлини. Зараз саме її сезон. Збирають мішками.

Є шо собирати. Багато є клюкви. Два мішка насобірав, і отете во.

На збір часу до вечора. Повернутися в Україну треба до двадцятої. За день сім'я Євгенія Маринича - назбирала три мішки білоруської журавлини.

От бачите яка вона. Ще вона не. В цьому році пізня вона. Весна була холодна, то така не дуже вона ще красна.

Аби потрапити до Білорусі на збір ягід, окрім закордонного паспорта і довідки із сільради, треба ще й білоруська перепустка.

Оце білоруси дали нам такого квиточка - ото пропуск їхній лісхоззаг.

За такий квиток цього року треба заплатити близько ста тридцяти доларів. Без нього до Білорусі не пустять. Та й видають його тільки на одну людину. Євгеній Маринич мусив купити три перепустки.

Євгеній Маринич, житель села Дроздинь:

Я три тисячі оддав, да жінка три тисячі, да девять тисяч нам оддать на трьох. Трошки дорого. Нема роботи в нас ніякої. Якби не ця граніца? То не було б за шо жить. От в мене троє діток. Я нідє нічо не получаю. Ото насобіраю на хліб на сахар.

Із того боку кордону суцільні ліси й болота. То - територія державного заповідника. Він простягається в глиб Білорусі на десятки кілометрів. Поруч немає навіть населених пунктів. Тож до лісу по ягоди ходять лише українці. Єфросинії Степанівні - 73. Попри поважний вік, жінка вдома не сидить.

Єфросинівна Крупич, жителька села Дроздинь:

Я назбірала дев'ять відерців отєтіх назбіралиа. - Ого а як ви? - Так однією, бо в гіпсу онь рука поламана.

Чому йдуть у Білорусь, невже своїх ягід не вистачає?

Адам Маринич, староста села Дроздинь:

В нас населення велике, роботи не мають в селах. Їх зароботок только тут. В нас ділянок таких нема де вирощують. Там погорілі пожари і для сбору дикоросів там немає місць таких.

Удома зібраний врожай селяни розстеляють на так звані "поли". Так ягода достигне і набуде кольору. Потім її зберігатимуть аж до весни в спеціальних ямах та бочках.

Віктор Крупич, житель села Дроздинь:

Якщо зараз десь двадцять п'ять чи двадцять вісім, то до весни вона 50 і 60 може й сімдесят буть, як буде на неї спрос на цю клюкву.

Українцям збирати журавлину в Білорусі можна буде до 15 листопада. Головне, кажуть прикордонники, не порушувати режиму перетину. Інакше оштрафують.

Юрій Шахрайчук, начальник пресслужби дев'ятого прикордонного загону імені Січових Стрільців:

Штраф від 3400 гривень до семи з половиною тисяч. Якщо це групове порушення державного кордону, або особа, яка вже протягом року піддавалась за дане діяння, тоді штраф виростає з семи з половиною до 13 тисяч гривень.

По журавлину до Білорусі жителі прикордонних сіл легально ходять уже десять років. Це завдяки домовленості обох країн. Але цього року угода про спрощений режим закінчується. Селяни бояться: якщо нової не укладуть, люди залишаться без ягід, а отже - і без єдиного заробітку.