Жителі села Демидів рятують будинки після затоплення власними силами [ Редагувати ]

Щоб зупинити російську навалу на Київщині збройним силам довелося підірвати греблю. Під водою опинилося ціле село - Демидів. І хоча хати людей досі у воді, селяни не жалкують. Багатьом із них, кажуть, велика вода врятувала життя.

Далі я пропоную подивитися репортаж мого колеги Олександра Васильченко із затопленого Демидова. В яких зараз умовах живуть люди і які плани будують на завтра. Далі.

Понівечені уламки металу, і розбиті шматки бетону. За контроль над греблею в Козаровичах велись потужні бої. Цим шляхом рашисти йшли на столицю.

Олександр Васильченко, кореспондент:

Цю дамбу підірвали 25 лютого і через те, що київське водосховище знаходиться на шість метрів вище ніж річка Ірпінь, вода пішла назад і затопила прилеглі території. Але це зупинило масовий прохід ворожої техніки у бік Києва.

Іншого варіанту, для того, щоб затопити долину не було, пояснює співробітник помпової станції Володимир.

Володимир, електрик помпової станції:

Великий тиск йде на щит, такий тиск, що просто не можна його здвинути з місця. Для того, щоб щит можна було зняти, треба було вирівняти тиск, щоби був рівень річки Ірпінь і моря однаковий. Тоді тільки одне було рішення, взірвати щит.

Та разом з долиною вода частково затопила селище Демидів. Ось так воно виглядає нині. Кілька вулиць повністю не придатні до життя. Подвір'я і городи затоплені.

Олександр Васильченко, кореспондент:

Зараз рівень води, ось тут, де знаходиться русло річки Ірпінь знизився на метр, можливо півтора. Прекрасний маркер ось цей кущ. Де закінчується білий цвіт починалася вода. Але люди розповідають, коли було максимальне затоплення, вода хвилями через цю дамбу перекочувалася в людські обійстя.

Пані Марія згадує, не могла навіть вийти у двір. Вода ледь не затопила усю хату.

Марія, жителька села Демидів:

Було так, що у хату лилась. То сусід вікно, з тої сторони відкривалось колись вікно на дві половинки, та взяв, та відкрив, та я лазила через вікно. Бо не можна було сюдою вийти, отоко по пояс води, ще й більше під руки води було от тут.

Наслідки затоплення у своєму дворі мені показує й Наталя. Жінка каже, вода залила господарчі приміщення, погріб, в якому вони переховувались і будинок.

Наталія, жителька села Демидів:

В нас води у дворі було ось так вот. Приміщення все було залито, дорожки ми повитягували, вони всі були залиті, у воді. Все. Просто ми ходили по воді. І кухня вся в воді й машинка. Все, все стояло у воді. Зараз воно все починає провалюватися, йдеш по лінолеуму і просто нога провалюється.

Далі жінка веде мене на город.

Про садивні роботи в цьому році, зітхає Наталя, можна забути.

Наталія жителька села Демидів:

Вже навіть жабуриння получається, воно просто цвіте. Але стати не можна, воно всасує просто болото. А то все город. Все що залито, то город.

Велика вода наробила лиха, каже Тетяна. Але й врятувала - перегородила дорогу рашистам.

Тетяна, жителька села Демидів:

Відстрілялись і їдуть одразу звідси. Може вони нас навіть підставляли трохи. Якби були, по нас би теж стріляли, напевно б будинки наші постраждали. А так нам наче повезло, спасла нас вода.

Втім у селі ще досі кілька вулиць повністю залишаються під водою. Дістатися туди можна тільки вплав. Щоб показати масштаби затоплення, Володимир погоджується повезти мене з оператором на човні.

Ото он по забору можна побачити скільки стояло води. - Яка зараз тут приблизна глибина? - Ну я думаю, метри півтора, метр точно є.

Відкачувати воду, розповідає Володимир почали одразу після відходу окупантів. Майже місяць тут безперебійно працює три помпи. Одну з них надали МНСники. Втім й цих потужностей не вистачає, пояснює чоловік. До того ж складна ситуація залишається з паливом для помпи.

Володимир, житель села Демидів:

Я 40 літрів влив ось це ми до вечора покачаємо і все. Вчора голова пообіцяв, що надасть, а нічого. Сьогодні не обзивається. Раз у чотири дні селищна рада дає, а так люди ось це все собирають, поїхали в Київ купили 120 літрів солярки чи бензину.

Тож, аби не припиняти відкачування води, паливо для помп шукають де можуть.

Володя, а шеф нічого не думає твій? Ну в смислі, якусь сотню, дві літров солярки. Ми ж його машину відкачуємо. Він приїхав, походив і пішов, наче ми довжні йому.

Та навіть за місяць безперервного відкачування - води ще дуже багато.

Олександр Васильченко, кореспондент:

Ось по цьому паркану можна побачити скільки з самого початку було води. Зараз вже відкачали приблизно 50-60 сантиметрів. І ось подивіться у цей двір. Його повністю затопило. Там ще залишилася машина і дуже багато речей. Люди можуть потрапити у свої обійстя, як мені розказують, але тільки через свої городи, які, до речі, теж затоплені.

Та якщо зупинити роботу помп, пояснює Володимир, вода за лічені години повернеться на попередній рівень.

Володимир житель села Демидів:

Я нашому керівництву говорю, вони говорять, що це напрасний труд, що ми робимо. Але ми спасли будинки й поки відремонтують ту помпову станцію у людей є можливість десь перебувати. Щоб відновити ці 60 будинків, які затоплені, ну це для держави дуже великі кошти будуть. На сьогодні, щоб відкачати, ну першепочатково ось цю воду, надо приблизно 10 тонн солярки.

Для більш швидкого відкачування води, необхідно відновити помпову станцію, каже Володимир. Але після тих боїв, які пережила гребля - це буде не скоро.

Володимир, електрик помпової станції:

Напругу дати не можна, того що розбито все тут. Щити, все розбито, там мотори всі ці були у воді, вони сирі, їх треба сушити. Ну короче, повний...

Нині ж на помповій станції встановлюють трансформатор. Втім, коли його під'єднають знову до електромережі - невідомо.