У Києві збираються перейменувати п'ять станцій метро: варіанти назв [ Редагувати ]

Дерусифікація київської підземки. У столиці збираються перейменувати п'ять станцій метро. Назви пропонують самі кияни. Вже для кожної станції обрали п'ять найбільш популярних варіантів. До кінця голосування кілька днів. Які назви пропонують, і якої назви самі жителі столиці хочуть якнайшвидше позбутися - Яна Танчак розповість.

Київську підземку відкрили 6-го листопада 1960 року. Вона стала третім метрополітеном у СРСР після московського та ленінградського. Три лінії - 52 станції – з'єднують правий та лівий береги. Протяжність мережі майже 70 тисяч кілометрів. Від початку повномаштабної війни з Росією - метро стало укриттям для багатьох киян.

За радянських часів тут практично все носило в назві "імені Леніна". За часів незалежності згадування про нього прибрали. А станції зокрема такі як Комсомольска, Жовтнева, Площа Жовтневої Революції, Піонерська, Дзержинська перейменували. Але 30 років потому – прив'язок до радянського та російського тут залишилося чимало. В метрополітені вирішили змінити назви п'яти станцій - Площа Льва Толстого, Дружби народів, Берестейська, Мінська та Героїв Дніпра.

Наталія Макогон, заступниця директора Київського метрополітену:

Обиралися ті станції, назви яких історично були пов'язані з російською федерацією, або з країнами, які зараз підтримують агресора. Ми повинні підсвітити наших героїв, наші реалії, наші видатні особистості і бути гордими за них.

Обирають нові назви кияни. Серед запропонованих варіантів були - "Борщ", Станція Пухнастих котиків, Реактивні гусі, Паляниця. Чорнобаївська та Байрактарська. Але всеж таки вирішили зупинитися на більш консервативних назвах...про них трохи згодом. Знавець історії Києва Михайло Кальницький розповідає - станції метро, переважно називали з прив'язкою до конкретного місця, де вони розташовані, Хрещатик посеред Хрещатика, Вокзальна, зрозуміло, біля вокзалу, Арсенальна біля заводу Арсенал. Але є і такі випадки, коли привзяка доволі натягнута. Приміром, станція метро Площа Льва Толстого, розташована на площі Льва Толстого, а саму площу назвали на честь письменника начебто через те, що в будинку неподалік бував письменник Лєв Толстой.

Михайло Кальницький, києвознавець:

Фактично можна встановити: в цьому будинку одне дійсно 1890 роки жив будучи київським високопоставленим судейським чиновником Олександр Кузьмінський разом зі своєю дружиною Тетяною Кузьмінською, уродженою Берс, сестрою Софії Толстої, це родичка Льва Толстого. Але припущення, оскільки тут жили родичі Толстого, то він і сам тут бував, виявилися безпідставними тому що Кузьмінські тут жили в саме 90-ті рокі. А раніше і пізніше вони взагалі в Києві не жили, а Толстой був в Києві значно раніше, в 90-ті роки його тут не було зовсім. Тому це тут суто збіг, що жила родичка Толстого, але сам письменник тут і можливо на цій вулиці взагалі ніколи не бував.

Нині ж назву станції пропонують змінити. Серед остаточних варіантів - Василя Стуса, Степана Бандери, Лесі Українки, Івана Франка, Ліни Костенко

Михайло Кальницький, києвознавець:

Тут серед варіантів: Василя Стуса, Степана Бандери, Лесі Українки, Івана Франка, Ліни Костенко - Щось з цих варіантів може бути ? - Ну Ліна Костенко вже не підходить. Не через те, що я її не шаную як поета, а через те, що згідно закону, на честь живих діячів взагалі назви не даються. Дай боже їй ще довгих років життя і творчості. Стосовно інших назв, ну це абсолютна випадковість - от Іван Франко. В нас площа Івана Франка в одному місці, вулиця Франка в другому місці, виходить станція метро в третьому, те ж саме проспект Бандери в іншому місці. Вулиця Стуса в іншому місці це як раз те, що я казав, перша-ліпша патріотична назва.

Патріотичнішою мають зробити і станцію Дружби Народів.

Дружбою народів вважали дружбу республік, які були в складі СРСР. В столиці навіть поставили арку дружби народів, але це стосується саме дружби між Росією і Україною. Якщо частину цього монументу вже демонтували, то на черзі перейменування станції метро. Вона може стати Європейською, Єдності України або Героїв Маріуполя.

Серед варіантів ще Ботанічна або Звіринецька. Але нащо перейменовувати, якщо можна надати новий зміст, впевнений історик.

Михайло Кальницький, києвознавець:

Недаремно зараз кажуть ті, хто розмірковує з приводу нових назв, що деякі назви дійсно варто змінити. А деякі варто переосмислити і мені здається, що зараз, коли нам допомогають народи багатьох країн світу і Європи, коли саме народні маси, коли саме загальні отакі виступи спонукають навіть керівників інших країн допомогати Україні, мені здається, ось ця дружба народів має бути навпаки підкреслена. І абсолютно не розумію, чому ми через 30 років як Україна і росія перестали бути в одній державі, чому ми мусимо чіплятися за те радянське тлумачення?

Ми запитали киян - які назви їм довподоби.

Наталія, жителька Києва:

Ну це я цього не розумію. В чому винен Лев Толстой, ми його вивчали всі в школі. Я вважаю, що так хай буде, а Героїв Дніпра – замєчательно, це наші герої, Дніпро наше. Я вважаю, що це хай так лишається.

Але є станція, яку всі, з ким ми спілкувалися, - твердять - потрібно перейменувати.

Наталія, жителька Києва:

Мінську однозначно треба перейменувати. - Чому? - Ну якось до Мінська вже не таке відношення, чесно кажучи.

Ігор, житель Києва:

Станцію Мінська хочуть перейменувати ось варшавська , маріупольська, бучанська або мінська залишити без змін. Ви б який варіант обрали? Ось на вашу думку, яка назва більше всього підходить до вашого ось району? Напевно варшавська більше мені подобається. Варшава - чудове місто, прекрасне, я там був, приємні спогади.

Марія, жителька Києва:

Ну дивіться, мені особисто дуже обідно, тому що ну я виросла тут, але розумію, що треба, тому що Мінськ нам не браття. А вот Варшавська - так, буде класно.

За нову назву можна проголосувати до 9 травня. Далі їх має затвердити Київрада. На столицю очікують не лише перейменування станцій метро, а й вулиць.