Російські агенти взялися за українських дітей за кордоном: запрошують у російські школи та ведуть пропаганду [ Редагувати ]

Війна росії проти України триває і поза межами нашої території. Російські агенти взялися за українських дітей за кордоном. Їх запрошують у російські школи та осередки, які часто ховають своє справжнє імʼя, аби заманити хорошими умовами наших біженців.

Як ведеться війна за мізки, і які є альтернативою "русскому міру" для українських дітей за кордоном - розкаже Олена Абрамович.

Про відкриття школи "Весна" для українських дітей-біженців в Брюсселі сповістили чимало бельгійських медіа. Українські батьки привели туди діток з надією зменшити стрес після переїзду та зберегти мову.

Олександра, біженка з України:

Чому я обрала цю школу, це щоб моя дочка мала змогу спілкуватися з дітьми свого віку українською та надалі вивчати українську мову.

Та вже після першого дня навчання - спалахнув скандал. Батьків обурило, що вчителі проводять уроки переважно російською. Українське посольство у Бельгії відреагувало миттєво - опублікувало попередження, що не рекомендує цю школу, бо це сумнівний проект.

Олег Шамшур, посол України в Бельгії:

Ми не бачили ні програми нам не дали, ні вона не була акредитована, не зрозуміло, за якими принципами підбиралися викладачі в школу. Скажімо так - запитань було набагато більше, ніж відповідей на них.

На запити українського посольства засновниця школи росіянка Марія Смірнова відповіла з великою затримкою і не по суті. Бельгійським ЗМІ прокоментувала скандал як расизм з боку української влади. У телефонній розмові зі мною на запитання про те, хто на її думку відповідальний за цю війну, сказала, що вона поза політикою. На камеру коментарі давати відмовилась. Та попри це на другий день навчання ми все одно до школи прийшли.

Із оголошених у прес-релізі школи 80 дітей, після скандалу у закладі залишилось не більше півтора-два десятка. Ходити у місцеві школи, де навчання французькою чи нідерландською, для наших дітей стрес. Тож деякі батьки вирішили продовжити навчання тут і водночас стежити за його якістю і змістом.

Вікторія Залуцька, біженка з Івано-Франківська:

Якщо ми підемо з цієї школи - люди, які дбають про збереження української мови і традицій, залишаться люди, які легко піддаються впливу російської мови і російської культури, тоді просто ця школа буде виховувати нових росіян з наших українських дітей будуть робити нових росіян.

Роблять росіян із українців за кордоном уже роками. Ось, наприклад, кадри зі шкільного свята суботньої школи "Калинка" у Люксембурзі за 2019 рік. Діти з георгіївськими стрічками на грудях. Два місяці тому школа прибрала слово "російська" зі своєї назви. Так само зробив і танцювальний гурток в бельгійському Антверпені - і оголосив про набір дітей біженців. Там теж кілька років тому, за свідченнями українців, які водили туди своїх дітей, перед 9 травня розвішували символіку загарбників. Російські агенти з початком війни активізувались, попереджають і у нашому посольстві.

Олег Шамшур, посол України в Бельгії:

В тих організаціях, які начебто створені, щоб допомогти українцям, які були вимушені залишити свої домівки внаслідок війни, зʼявляються люди, які раніше були добре відомі своїми проросійськими поглядами, які заперечували анексію Криму, висловлювали свою повагу до Путіна.

Наважуються розказувати про правильність вчинків путіна українським дітям навіть зараз, у розпал війни, каже учениця бельгійської школи Катерина. Тиждень тому педагоги знайшли їй у сусідній музичній школі репетиторку гри на фортепіано. Російськомовну.

Катерина, біженка з Житомира:

Я не знаю, я думала ми будемо просто займатися, але вона мене втягнула в таку розмову неприємну - щось казала за Донбас і нацистів.

Почувши такий відгук, директор школи жахнувся. І щоб дівчина могла займатися самостійно - налаштував фортепіано в одному з кабінетів та дозволив Катерині тренуватися там скільки завгодно. У цій школі в містечку Вілворде під Брюсселем навчаються уже півтора десятки українських дітей.

Марк Делдіме, директор старшої школи міста Вілворде:

Ця група дітей, які приєдналися до нашої школи минулого тижня, були в такому захопленні, так чекали початку навчання з нетерпінням, що один учень навіть не спав цілу ніч перед першим днем.

На перший тиждень українських дітей розмістили в імпровізованому класі, який організували прямісінько в їдальні школи. Його відгородили ширмою з листків картону. З наступного тижня пообіцяли перевести усіх у новий спеціально створений кабінет.

В ось цих трьох вантажівках зараз частини від контейнерного приміщення. З них складуть великий кабінет, який може розмістити десь 25 дітей. Поставлять його тут у дворі школи.

Українців різного віку - від 12 до 18 - зібрали в один клас, бо це спеціалізована школа: має адаптаційну програму для учнів, які взагалі не розмовляють місцевими мовами. Протягом періоду від 6 до 18 місяців 80% уроків у таких дітей - це уроки мови.

Перфоратор у перекладі з нідерландської - дірокол. Саме цією мовою спілкуються у регіоні, де розташована школа. Тож її тепер вивчають українські діти.

Тимур, біженець з Києва:

Тут нідерландську навчають вже тиждень, вже можемо щось сказати. Ну не дуже багато, але мова не сама складна.

Тимур приїхав до Бельгії з Києва. У цьому класі з ним навчаються діти з різних куточків України.

Спеціалізовані школи з такими ж адаптаційними класами є у всіх великих містах Бельгії. В Брюсселі їх 20. В менших містечках - по одній. Хто оселився в селах, витрачають часом годину-півтори, щоб дістатися до школи. Проте, кажуть, воно того варте.

Роман, біженець з Києва:

Приохочують якось вчитися. Іноді у нас буває Бінго. Нам дають листочки і там слова. Ці слова називають нам і ми викреслюємо. У кого 5 слів співпадало горизонтально або вертикально - той виграв.

Крістіна, біженка з Харкова:

Всі дуже привітні. Коли всі прийшли до школи, тільки з самого початку, діти вітали нас, зустрічали. У вільний час вони виходять на вулицю і малюють слова підтримки нам.

Намагаються вчителі також допомогти старшокласникам визначитися, куди вступати на навчання.

Йоган Ван Снек, координатор групи:

Тут є діти, які в Україні уже закінчили школу, проте в Бельгії у нас навчаються до 18. Наприклад, цим хлопцям - Євгену та Микиті - по 17 років. Тому ми зараз шукаємо програми бакалаврату та магістратури для них англійською в Бельгії. Микита хоче вчитися на інженера, а Євген - займатися графічним дизайном і ми знайшли для них опції.

Микиту та Євгена час від часу забирають на уроки поглибленої математики та англійської.

Микита, біженець з Києва:

Рівень математики тут не нижчий ніж у нас, тут вчать навіть більше, ніж в нас. Тут починають вирішуватися наприклад теми, які у нас даються тільки в університеті.

Саме у такі - звичайні або спеціалізовані державні бельгійські школи і радить наше посольство приводити своїх дітей. Бо у місцевих закладах освіти працюють перевірені педагоги і там готові створювати спеціальні умови для українців.

Олена Абрамович, кореспондентка:

Коли ми сюди приїхали, тут стояли три вантажівки з елементами для класів для українських дітей. І ось через кілька годин прямісінько у дворі український клас стоїть уже зібраний і змонтований.

Адаптуватися швидко до ситуації прагне і бельгійське міністерство освіти. Зараз там працюють над можливістю працевлаштовувати у своїх школах українських педагогів. Їх кандидатури будуть узгоджувати з нашим посольством. Аби усунути ризики і знати напевно, чому саме вони навчатимуть українських дітей за кордоном.