Рашисти обстрілюють Харків: як виглядають укриття [ Редагувати ]

Не дають окупанти розслабитися і харків'янам. Сьогодні знову завдали ракетного удару по одному з районів міста. Поцілили по промисловій зоні. Піротехніки на місці виявили обманну ціль з ракети "Іскандер". Підступність її в тому, що саме на неї реагує ППО, а ракету може і не збити. 

Тому, місцева рада закликає людей не ігнорувати повітряні тривоги і ховатися в бомбосховищах. Світлана Шекера проінспектувала укриття. Що побачила там? Дивіться.

Пані Катерина разом зі своєю кішкою живе цій кімнаті під землею чи не з початку війни. Сюди переселилася із квартири на Північній Салтівці. 

Катерина, жителька Харкова:

В торец пятиэтажного дома попала вот такая вот хорошая игрушка. С четвертого етажа по пятый горело все, а у нас в девятиэтажке посыпались стекла. Все с первого по последний к торцу этого дома, полетели все стекла.

Пенсіонерка має проблеми з ногами. Спуститися з дев'ятого поверху їй допомогли рідні. Тепер пані Катерина, почувається у більшій безпеці. 

Катерина, жителька Харкова:

Мне в этом бункере ничего не страшно, потому что я вообще ничего не слышу на левое ухо. Вот они мне говорят: там, там, там. Слава богу, я не слышу. А если б еще и это слышала б - вообще не знаю, что делала бы.

А в коридорі за столом до іспитів готується першокурсниця Анастасія.

Анастасія, студентка:

Я стараюсь держаться на уровне, вот сейчас второй семестр закрываю, у меня два предмета, один -93, другой - 96, то есть стараюсь. Оюсталось закрыть еще три предмета. Не знаю, честно говоря, сколько там по другим предметам. 

До бомбосховища дівчина прийшла разом із мамою ще на початку квітня. У вільний час Настя допомагає навчатися й іншим дітям. 

Анастасія, студентка:

Мы сдесь познакомились, достаточно много хороших людей тут живет, по взможности я помогаю кому-то. Сейчас первокласснику помогаю учить английский

Бомбосховище стало тимчасовою домівкою для кількох сотень людей. Чимало з них - діти.

Залишати укриття поки не планують навіть ті, чиє житло вціліло. 

Наталія, жителька Харкова:

Не, домой я не пойду. Страшно, очень страшно, дома было невозможно, трусится дом, нам было страшно, я выскакивала на улицу с мокрой головой еще в марте, дома не отапливалось и я прибежала сюда.

Без потреби люди не ризикують виходити на вулицю. Хіба щоб отримати гуманітарну допомогу. 

Катерина, жителька Харкова:

Живем как в общежитии, я б так это сказала. В принципе все нормально кроме повышенной влажности, сдесь вот капает такое все.

Скільки ще доведеться перебувати в укритті та чи буде куди повертатися - поки люди про це не думають.