Катастрофа у Демидові: люди не знають, як будуть переживати зиму [ Редагувати ]
Питання відновлення житла - це питання номер один для мешканців деокупованих територій. Жителям Демидова - під Києвом - мають виплатити по 20 тисяч гривень допомоги. Нагадаю, це село, яке зупинило наступ росіян на столицю. Бо люди - підірвали дамбу, і опинилися в полоні великої води.
Я був в Демидові й одразу після звільнення, і пізніше. Зараз туди поїхав мій колега Даніїл Снісар. І він каже: ситуація там залишається критичною. Чому? Дивіться в його репортажі.
Даніїл Снісар, кореспондент:
Ситуація не покращується. Від мого останнього візиту до Демидова, місяць тому, картинка тут майже не змінилася. Все ті ж затоплені водою поля, підтоплені будинки... І місцеві жителі, які бідкаються, що за таких умов їм, скоріш за все, пережити зиму - не вдасться.
Це моя худоба. Вона стоїть у сараї, бо немає пасу - немає куди її гнать. Випас же там затоплений за дамбою.
Про проблему із випасом худоби пані Тетяна розповідала нам на початку липня. Тоді ми побачили її город, який поріс травою, та по ньому, принаймні, можна було пересуватися.
Тепер ситуація - стала ще гіршою. Ґанок перетворився на болото. Без гумових чоботів тут не пройти.
Тетяна, жителька села Демидів:
У мене немає нічого. Ні огорода немає, ні картоплі, ні буряка, ні моркви, ні яблука, нічого. У нас все пропало. З худобою зовсім - ви бачите, я хожу оце в чоботах, хожу по траву, щоб трохи їм нажать. Поки що трошки є, а далі я не знаю, що з нею буду робити.
Болота - це пів біди. Найбільше жінку непокоїть погріб. Він повністю затоплений. Тетяна наважилася і витягла з підвалу консервацію, до неї довелося гребти.
Тетяна, жителька села Демидів:
Ми боїмося зими. Я не знаю, що буде взимку. Тому що у нас в погребах вода. Якщо усе це замерзне. Як ми перезимуємо - я не знаю, що буде з нами.
Вода під будинками вже почала руйнувати фундамент і просочуватися в середину помешкань.
Раїса, жителька села Демидів:
Все, бачите. Починає все сідати. Там тоже все мокро. Немає, куди його винести і як його спасать. Підлога - шивелиться! Дивіться, що сталося. Ось, бачите? Дивіться! Порепалося он все! Все туди йде. Я не знаю, до чого ми далі доживемо.
Від задухи й смороду пані Раїса захворіла. Джерело нездужання пані Раїса виявила на стіні біля ліжка, під шпалерами - павутиння чорної плісняви.
Раїса, жителька села Демидів:
Обої вже були поцвіли різними кольорами райдуги. Так я вже обої позривала, думала, може воно вже буде сохнуть. Брат дав сушилку, так я почала сушить. А воно що - я його сушу. А воно тільки вонь у хаті. Електрика горить. А толку немає (показує пальцем). Посушила, посушила на одному місці, отако рукою взяла, а у мене рука вся мокра!
Селяни вже пів року без питної води. Її завозять у дуже обмеженій кількості. Особливо цей дефіцит тут відчувають зараз, у спеку. Брати воду с криниць люди бояться, - навіть для тварин.
Подивіться. Це вона трохи посвітлішала. Провірили сказали, що немає в них ніяких бактерій. Але я не думаю, що нема - тут які хочеш бактерії!
Через значну вологу і новий для цієї місцевості мікроклімат - у Демидові з'явилися нові мешканці - качки та тисячі жаб. А напередодні Григорій ледь не став жертвою більш небезпечного сусіда. Чоловік натрапив на гадюку. Воно й не дивно, адже у селі затоплені городи та погреби у майже 100 будинках. Садиба Григорія не виняток.
Осьо погреб у мене. Бачите - тут можна купатися спокійно! Два метри глибини!
Хоча ще у липні, каже Григорій, води було менше. Тоді силами постраждалих жителів - зібрали 150 тисяч гривень на пальне для її відкачування. Та цього - замало.
Даніїл Снісар, кореспондент:
Як розповіли мені жителі Демидова - вода не відступає, бо ж прибуває вона швидше, ніж її встигають відкачувати. І тепер я розумію, чому. Бо працюють лише помпи електричні. А найпотужніша - простоює. Адже для неї просто немає пального.
Немає палива. - А коли його в останнє привозили? - Позавчора. - Тобто, вже два дні, виходить, воду не відкачують? - Тільки електрична помпа від світла.
Бачите, як змінюється. Все на місці. Що відкачали то і прилило, нічого у нас не міняється.
Уже незабаром, постраждалі отримають матеріальну допомогу з обласного бюджету - по 20 тисяч на будинок - у межах програми соціального захисту "Турбота".
Олександр Мельниченко, староста села Демидів:
В тих, в кого були затоплені будівлі, там де пошкоджені фундаменти, господарські споруди. Чекаємо виконком. По рішенню виконкому будуть передані.
Та й ця сума для багатьох - не панацея. Через те, що повінь - знищила врожай, дехто з селян просто не матиме, чого їсти взимку. Особливо пенсіонери, для яких основний раціон - це городина.
Ніхто не допомагає вже? - Уже ні. Уже мабуть, з місяць - ніяких гуманітарок, нічого не має.
Про суттєве зменшення допомоги для села кажуть й у сільраді.
Олександр Мельниченко, староста села Демидів:
По відкачці води також потрібна. Люди й самі купляли паливо на ці помпи, і електричні - волонтери нам допомогли, одну помпу купили. Ну і гуманітарна та сама допомога потрібна - там і ліки, старенькі люди звертаються - зрозумійте, що зараз складно, так сказать.
У селі чекають, що рівень води за місцевою дамбою - знизиться до осені. Аби більш-менше пережити зиму - вода має відійти хоча б на два метри.