На Київщині професійні актори та режисери проводять майстер-класи для всіх охочих знімати кіно [ Редагувати ]

Мистецтво в умовах війни. На Київщині професійні актори та режисери проводять майстер-класи для всіх охочих знімати кіно. Проводять публічні дискусії щодо подальшого розвитку культурної сфери в Україні в умовах війни. На одному з таких майстер-класів побувала наша знімальна група.

Захоплена дітвора посміхається, щось активно обговорює та просто радіє тому, що нарешті до них повернулося більш-менш спокійне дитинство. Усі вони - з селища Димер на Київщині. Навесні рашисти окупували населений пункт.

Андрій, житель смт Димер:

Насправді, не треба робити з цього якусь трагедію, бо я не пережив щось таке серйозне. Знаєте, у нас не було таких вибухів, як в Маріуполі...

Аби нагадати їм, що вони - діти і мають право на повноцінне дитинство, професійні актори та режисери вирішили організувати для них майстер-клас. На наших очах - школярі опановують майстерність стоп-моушн анімації.

Мирослава, жителька смт Димер:

В нас була тема "їжа". Дівчинка придумала зробити торт, який потрішки складається, потім розрізати, достати кусочок і покласти на блюдечко.

Кадр за кадром створюється новий мультик. І, що ближче до фінального результату, то діти щасливіші.

Андрій, мешканець Димеру:

Вони допомагають відволіктися від війни, від травмуючого опиту і просто бути дітьми. Для цього і існують такі заходи.

Анастасія Рула, акторка, волонтерка:

Ми, як актори, привозимо для них акторські інтенсиви для того, щоб познайомити з професією. Привозимо для них каскадерів, людей по гриму...для того, щоб вони розуміли специфіку роботи актора і вирішили, можливо, захочуть цим в майбутньому займатись.

Одночасно з дитячим майстер-класом, у сусідніх кімнатах тривають дискусії для дорослих. Переважна більшість учасників - митці. Вони з'ясовують, як війна впливає на мистецтво.

Олександр Кірієнко, режисер:

Про війну зараз треба знімати тільки документальне кіно. Повернутися в розважальний жанр теж немає ще сил. Тому що все здається таким пустим, недбалим, ніяким... Якщо ти робив до війни багато стрічок, думаєш: Господи...зараз я би їх не зняв вже ніколи.

Катерина Горностай, режисерка:

Промінь уваги зараз буде направлений від українців на українське, від світу на українське. Наша задача, як людей, які розказують історії, корпус цих історій підготувати, щоб потім почати далі розказувати. Тобто, це дуже важливо.

Режисери та актори переконані - працювати кіношникам необхідно навіть в умовах війни, хай би як важко це було. Навіть просто заради особистої емоційної розрядки.

Даша Творонович, акторка:

Ти перезарядився чимось чистим і хорошим. І далі пішов, в тебе вже більше сил, бо з себе, з оточуючих, з ситуації їх вже нема, де брати.

Сьогоднішній захід - благодійний. Усі гроші, які вдалося зібрати учасникам дискусії, підуть на потреби дітей, що постраждали від війни.