30 родин на Львівщині отримали від благодійників комфортні міні-квартири [ Редагувати ]
П'ять мільйонів українців стали вимушеними переселенцями. Це офіційна статистика від уряду. І забезпечити усіх і одразу житлом - залишається проблемою для регіонів. Тому в областях вже дев'ятий місяць відбудовують закинуті адмінбудівлі, ремонтують гуртожитки. Аби прихистити людей.
І ось 30 родин на Львівщині отримали від благодійників нові, комфортні міні-квартири. Мої колеги бачили.
Після кошеня у нове помешкання заходять господарі. Тут, у невеличкій кімнаті, житиме Анна з двома синами.
Ліжко для дітей, У мене двоє дітей. Ліжко це, мабуть, моє. Кухня ще є шафа і ванна кімната.
Холодильник, мікрохвильова піч, електрочайник… В оселі є необхідна побутова техніка та меблі.
Анна, переселенка з Донецької обл.:
Мені дуже подобається. Це такий момент, що дійсно сказали можна жити. Завдяки цьому ти відчуваєш, що ти потрібен цій країні. Що ти потрібен людям.
З Лимана на Донеччині Анна з дітьми переїхала на Львівщину на початку квітня. Тоді її рідне містечко російська армія безжально обстрілювала з артилерії. Найбільше страждали жителі околиць.
Анна, переселенка з Донецької обл.:
Пам'ятаю таких два. Я подумала, що тут діти. Дивишся новини, дивишся, що вони роблять з дітьми, що вони роблять з жінками, то стало страшно. І я приїхала сюди.
Вже вісім місяців із рідними на Львівщині провела Ольга Євгенівна. Пенсіонерка розповідає про пекельний березень у Лисичанську. Тоді з маленькими внуками довелося днями жити у холодному підвалі.
Ольга Шелякіна, переселенка з Луганської обл.:
Діти, нам дали сусіди стару розкладушку, вони як у човні плили одіті повністю. Шапки. Благо був газ, я на 5-й поверх бігала кожен ранок, готувала їсти, суп і макарони не промиті оце, води не було.
Разом із дітьми та внуками пенсіонерка приїхала до Львова. З житлом допомогли волонтери - поселили в одній зі шкіл області.
Ольга Шелякіна, переселенка з Луганської обл.:
Нас поселили, простині на полу мати і на мати простелені, кому подушки, ковдри, все. Я була така довільна. Тиша. Саме головне, що це була тиша.
Сліз Ольга Євгенівна не приховує і зараз. Але сьогодні це інші сльози.
Ольга Шелякіна, переселенка з Луганської обл.:
Це мічта - це мічта. Зайшли, радості. Но дуже. Сльози радості - це радость. - дуже. Вдячні всім. Нас п'ятеро. Ліжка, диван…
Загалом понад сто людей житимуть у 30 нових оселях у цьому будинку. Колись це була адмінбудівля сільгосппідприємства. Частину грошей на переобладнання та ремонт витратили з обласного бюджету. Втім левову частину суми дали благодійники.
Наталія Оніпко, засновниця благодійного фонду:
Вартість реконструкції цього об'єкту 17 мільйонів гривень. Всі ці кошти благодійні. Всі ці іноземці. Це три донора, всі італійські організації. Дуже приємно, що всі ці кошти витрачені в Україні.
Всього на Львівщині зараз понад 400 тисяч переселенців. 10 тисяч із них, за даними посадовців, досі живуть в умовах, непристосованих до життя. Чиновники обіцяють допомогти кожній родині. Потрібен лише час.
Максим Козицький, голова Львівської обласної військової адміністрації:
Зараз 25 об'єктів перебувають в ремонтах і це дасть змогу розселити до п'яти тисяч людей - це переважно довгобуди, де не завершене будівництво або гуртожитки, які були в жахливих умовах.
Через енергетичну кризу в Україні посадовці не виключають, що на Львівщині варто очікувати нову хвилю переселенців. Обіцяють допомагати. Самі ж люди, що тікають від війни, дякують і тим, хто їм допомагає на новому місці, і нашим захисникам, що звільняють від ворога нові й нові міста й села. І найбільше сподіваються якнайшвидше повернутися додому.
Анна, переселенка з Донецької обл.:
...наші хлопці мерзнуть там, вони в небезпеці. Але вони мужні воїни і я їм дякую. Низький їм уклін. Вони молодці. Хочу перемоги.
...червона калина похилилася, чогось наша славна Україна зажурилася...