В Одесі, в мікрорайоні, який повністю залежить від електроенергії, дитячий садок став гуманітарним хабом [ Редагувати ]
Незламна... взаємодопомога. В Одесі, в мікрорайоні, який повністю залежить від електроенергії, своєрідним гуманітарним хабом став... дитячий садок. Спершу працівники приватного закладу допомагали людям окропом, потім почали годувати гарячими обідами. Справжню одеську гостинність відчули і наші кореспонденти.
Красный одесский борщ: там, где болгарский перец, там, где гагашары плавают.
Цей борщ зварили для вихованців дитячого садочка. А ще для мешканців сусідніх багатоповерхівок, які кілька діб провели без електрики. Кухня закладу раптом стала порятунком цілого мікрарайону.
Оксана Годлевська, кухар:
Как одесская семья? Надо всех накормить, напоить, полюбить. Где семья живет? На кухне. Вот, у нас в жилмассиве радужном, мы получились в одной жилой кухней. Семьей большой.
Усі тутешні будинки - повністю залежні від електрики. Під час попередньої масованої атаки рашистів на енергетичну систему України, мікрорайон на кілька діб залишився без світла. Тоді колектив дитсадка теж прийшов на допомогу.
Оксана Костюк, засновниця дитячого садка:
Ми почули і побачили в чатах в Вайбері наші сусіди: "Будь ласка, дайте кип'ятку, де можна набрати". І почали усюди писати "Людоньки, мамочки, приходьте. Ми вас зігріємо, налаєм кип'ятку, в нас працюють генератори".
Сусіди почали приходити: хтось - підзарядити телефон, хтось налити термос гарячої води, хтось - з проханням зварити дітям кашу.
Оксана Годлевська, кухар:
Пришла мама, вот с такими огромными глазами, прикатила прикатила двоих близнят в коляске по годику. Стоит, смотрит на меня и плачет. И говорит "Я не знаю, чем их кормить". Чем? Накормим!
Так з'явилася ідея готувати гарячу їжу для найбільш вразливих мешканців знеструмлених багатоповерхівок.
Оксана Костюк, засновниця дитячого садка:
Ми побачили, що десь на 70 родин можемо приготувати суп. Ми почали писати: "Давайте, приходьте, допоможіть нам перенести цю каструлю з ковшем. Приходьте зі своїми баночками, термосочками. Все роздамо".
Допомагали сусідам, поки не увімкнули світло. Не встигли оговтатись - нова масована атака і масштабний блекаут. Готувати на велику кількість людей на електроплитах підключених до генератора, було непросто.
Було й таке, що генератор зовсім вийшов з ладу. Але впоралися: і дітей нагодували, і сусідів.
Влад Мартинов, кухар-кондитер:
Дуже багато було стресу від самого початку. А потім - це така ейфорія. Коли ти допомагаєш комусь. Ти робиш це безкошовно, ти робиш це з таким натхненням.
Роздавати їжу довірили місцевим волонтерам, які поширили інформацію у інтернет-групах мікрорайону.
Христина Матюшенко, волонтерка:
Перше, друге, окремо готували для малечі пюрешку з курятиною. Найголовніше - це те, що воно все було гаряче: люди прийшли, брали, їли з задоволенням.
Насамперед, намагалися нагодувати гарячим дітей та літніх людей.
Валерій Крайнов, мешканець "Райдужного":
Света нет - ни еды не приготовить, ничего. Ну организм же соскучился, потребность такая, что-то горячее перекусить.
Віталій, мешканець "Райдужного":
Я прочитав і прийшов з баночкою - все: насипали. Суп - великолепний. То, що треба. Гарячий! А коли голодний був - то вообще.
Сусідську ініціативу: допомогти тим, кому найтяжче, - підхопили вже самі мешканці.
Христина Матюшенко, волонтерка:
Навіть мешканці самі скидаються грошима. Давайте, купуйте. Наіть ті, хто за кордон виїхав під час війни, скидають нам гроші: "купуйте їжу, годуйте людей." Це - просто до сліз, наскільки люди єдині і допомагають один одному.
У садочку кажуть: доки не стабілізується ситуація з електрикою, допомагатимуть сусідам чим зможуть.
Влад Мартинов, кухар-кондитер:
Коли ти бачиш, що людина бере цей суп, борщ, зі сльозами на очах. Ти просто кайфуєш від своєї роботи!
Оксана Годлевська, кухар:
Должны приготовить на 100 человек, а на нас падает 300 человек. Ничего, наша команда взяла себя в руки и полетели. Мы - сильные. Я вам скажу одно: "Нашу нацию - никто не переможе!"