Ринок нерухомості: як війна вплинула на ціни та вимоги покупців і орендарів [ Редагувати ]

Ринок нерухомості за рік великої війни встиг зупинитися, впасти і відновитися. Щоправда, у дещо зміненому вигляді. Як сьогоденні реалії вплинули на ціни та вимоги покупців та орендарів? Готові розповісти наші кореспонденти наа прикладі Одеси. 

Марина з двома синами та чоловіком виїхала з окупованої Херсонщини ще у вересні. І відтоді вони живуть в Одесі. В оселі знайомих. Безкоштовно. Платять лише за комуналку. Хороша квартира у хорошому районі. Все добре, але Марині соромно зловживати гостинністю.

Марина Шломченко, переселенка з Херсонської області:

Ми розуміємо, що треба виїхати, тому що людина, можливо, здавала би це житло і мала би якісь кошти на пропитання.

Родинам-переселенцям досі пропонували місця у гуртожитках, місцях колективного проживання, які розташованих переважно в далеких селах та містечках. 

Олексій Чорний, голова координаційного гуманітарного штабу Одеської області:

Практика показала, що кількість людей, які живуть в цих центрах, вона становить меншість: десь 10-20%, не більше. Основна маса не хоче жити в таких спартанських умовах і самостійно орендує житло. 

Тоді ж чиновники й вирішили: гроші краще спрямувати кошти на оренду житла для переселенців. Агенція ООН у справах біженців цю ідею підтримала. 

Олексій Чорний, голова координаційного гуманітарного штабу Одеської області:

Сам донор буде орендувати у власників житло і передавати його у користування внутрішньо переміщеним особам. Це - перший механізм. Другий механізм: донор всім, хто потребує і пройшов верифікацію, як родина, що потребує, донор буде надавати компенсацію за півроку. Планувала Агенція близько 27 тисяч таких сімей підтримати.

Наше героїня Марина про цю програму ще не чула. Поки вони з чоловіком самі вивчають ринок оренди в Одесі.

Марина Шломченко, переселенка з Херсонської області:

Наприклад, у нас в Херсоні ціна-якість вони не співпадали. У нас можна було зняти за 5 тисяч, але там таракани по голові бігали. А тут, якщо 3,5, то це - ще ті часи: коври, це все старе. А якщо ти дивишся - 5 тисяч, то там вже кухня новенька, і меблі гарні. Тобто ціна якість співпадає. Ми розраховуємо десь на 5 тисяч.

Ще одна особливість сучасного ринку - за комуналку приходять дуже різні суми. 

Марина Шломченко, переселенка з Херсонської області:

Дехто пише навіть п'ятсот гривень взимку. Ми платимо, ну, плюс те, що тут є генератор, генератор десь 1600 і плюс сама комуналка 1800 – 2000.

До початку великої війни орендарі надавали перевагу новобудовам. Бо це було й престижніше, й зручніше. Але не тепер. 

Ірина Розенкова, директор агенції нерухомості:

Далеко не все новостройки были готовы к подобному развитию событий. Выяснилось, что во многих домах отсутствуют генераторы, при отключении света отключется лифт, отопление, подача воды Это, конечно, очень сильно ударило по репутации строительных компаний, которые возводили эти дома.

Тож зараз вимоги орендарів змінилися. І от найбільш поширені: низький поверх, газ у будинку, центральне водопостачання і опалення. Ну а найдорожчі та найбажаніші варіанти - це: 

Ірина Розенкова, директор агенції нерухомості:

Квартиры в домах, в которых либо не отключают свет, находятся на одной линии с критической инфраструктурой, либо есть новостройки, в которых при включении генератора включается свет в квартирах. Люди готовы платить за удобство. Есть очень много айтишников, которые переехали в Одессу, а им нужно постоянно работать, постоянно интернет, свет. 

А що ж з цінами? До війни ціни в Одесі можна було порівняти із львівськими чи київськими. Зараз оренда онокімнатної в Одесі - від 5 до 9 тисяч на місяць. Плюс - комуналка. Ціни в гривні нижчі за довоєнні відсотків на 10-15. А от якщо порахувати в доларах - то здешевлення очевидне. 

Ще одна тенденція: люди їдуть у... села! Пані Вікторія - староста херсонської Гладківки. Нині її село окуповане, жінка живе в Одесі. Допомагає людям і з евакуацією, і з пошуком житла і роботи. Каже: багато селян втомилися від міста. 

Вікторія Ткаченко, волонтерка:

Вони розуміють, що жити там не зможуть, тому просять знайти їм житло і роботу, навіть є родини, які за кордоном перебувають, щоб було житло і робота в сільських населених пунктах. Те, що, їм ближче, до чого вони звикли. 

Сама Вікторія планує залишитися в Одесі. Поки - винаймає квартиру, і розмірковує над купівлею. 

Вікторія Ткаченко, волонтер:

За 28-34 тисячі доларів можна купити таку сучасну квартиру, там, де немає ремонтів, можна купити і дешевше. 

Найкращим часом купівлі житла - були червень-липень, коли Держреєстри, які закрили з початком вторгнення, знову запрацювали. 

Ірина Розенкова, директорка агенції нерухомості:

Люди, которые уехали, в первые же дни и у которых не было желания возвращаться. Либо хотели страстно уехать, потому что каждая бомбежка вызывала панический страх, те отдавали свои объекты процентов на 30-40 дешевле, чем было до войны. 

Нині ринок стабілізувався. Ціни лише на 10% нижчі за довоєнні. А деякі - на такому ж рівні. Є і попит, і пропозиція. І нові тенденції. Бо ж основними покупцями є переселенці, які все своє майно залишили вдома. 

Марія Тарасова, кореспондентка:

Особливим попитом користуються квартири зі свіжим ремонтом. Обладнані меблями та технікою. Такі, в які можна заїхати і просто жити.

А ще, знову є попит на дорогі приватні будинки.

Ірина Розенкова, директор агенції нерухомості:

В Одессу переехали достаточно состоятельные люди из других регионов. Та же Херсонская область, Николаевская область. И подобные дома покупаются. На них упали цены , это не те цены, что были до войны. На ценник где-то 500-700-800 тысяч спрос есть, долларов.

Родина Марини із Херсонщини на такий цінник і не дивиться. Розраховує на значно скромніше житло. А ще краще - повернутися додому.