Крім сотень тисяч українців, які тікали від війни, Закарпаття прихистило і собак-переселенців [ Редагувати ]

Рятують не тільки людей, а й тварин! Крім сотень тисяч українців, які тікали від війни, Закарпаття прихистило і собак-переселенців! Опікуються ними у Центрі контролю за безпритульними тваринами в одному з прикордонних містечок - Виноградові. Як отримали другий шанс на життя понад півтори сотні собак - бачила Ірина Ковальчук.

Ці очі бачили війну! Собака на прізвисько Булка із Краматорська - знайшла другу домівку у Виноградівському притулку. Вже оговталась і очікує на нового господаря.

Юлія Хара, завідувачка господарством притулку:

У нашому приюті було багато собачок-переселенців. Вони наразі мають нових господарів. Наразі вони більш спокійні, тому що це великий стрес, коли вони постійно під вибухами знаходяться. Вони отримують нові сім'ї, нове життя.

На час війни Центр контролю за безпритульними тваринами перетворився на притулок. Розрахований на пів сотні собак, вмістив утрічі більше - майже 180! Та їх тут активно розбирають! 

Олександр і Мирослава, жителі села Фанчиково:

Хлопчика, великого, розумного і аби хату охороняв. Хочемо песика для дитинки. Малий дуже любить тваринок! Та прийшли до вас знайти. Цей подобається! Щоб собачка знайшла собі сім'ю і була щаслива.

Проте тварин тут просто так не віддадуть! Усе з'ясують про нового господаря, ще й договір підпишуть, аби проконтролювати, як живе собака!

Наталія Стрілецька, адміністраторка притулку:

Обов'язково умова - вольєр або будка, якщо в хату берете - кімнатка. Ні в якому разі не на ланцюг, ви розумієте - собака має бігати. Ланцюги у нас просто протипоказані. Є і вимоги до харчування.

Кожен пес тут - зі своєю історією. Ось, бешкетник - без лапки!

Артур Шерегі, директор Центру контролю за безпритульними тваринами:

Це наш місцевий пес Патрон! А ну скажи, я в основному за курами! Я, скажи, захотів собі знайти трохи їжі! Дуже кумендний, з таким характером - бойовим. Це 100%. Він у нас зірка. Живе у реєстратурі. 

А це - Кавуля. Її збила машина. Вона потребує особливого догляду. 

Юлія Хара, завідувачка господарством притулку:

Кавуліка, сонечко, ти скоро будеш бігати! Ми будемо масажувати тебе, і лапки передні, і от так от задні, і подушечка в тебе лежить! Кавулічка, ти гарна дівчинка!

А цього ротвейлера прихистили на початку війни. Працівники притулку кажуть, він - особливий! 

Артур Шерегі, директор Центру контролю за безпритульними тваринами:

Здоров'я мені поправив! Останні місяців п'ять, хожу з ним у поле гуляти: дощ, сніг, сонце - не важливо. Година з ним - поки вийдеш, зайдеш, година двадцять буває. 

Цей Центр побудували за грантові кошти у співпраці з польским притулком міста Жешув. Обладнали все необхідне.

Артур Шерегі, директор Центру контролю за безпритульними тваринами:

Тут - операційна. Основна наша функція - стерилізація. Потім 10 днів спостергіаємо за ними. Потім робимо щеплення від сказу і стараємося їх прилаштувати, якщо не мають господарів.

Зараз налагодили зв'язки із притулками Польщі, Угорщини, Словаччини, Чехії. Вони готові брати до себе наших чотирилапих.