Він працював на різних ділянках кордону: історія військового, який попри важке поранення продовжив бій [ Редагувати ]
Понад пів року його прикордонний загін виконував завдання на різних ділянках кордону. Останні три місяці - базувався на Луганщині. Далі - історія прикордонника Володимира Бурмая, який попри важке поранення, продовжив бій.
47-річний Володимир Бурмай у прикордонній службі вже 25 років. Прийшов одразу після навчання у Київському інституті сухопутних військ. Перший бойовий досвід офіцер, як і чимало його побратимів, отримав під час АТО.
Володимир Бурмай, прикордонник:
Побачили цей момент, що росія агресор, що вона не зупиниться. І напевно, оцей страх перед ними, він дуже швидко зник і в нас залишилась одна ненависть.
У складі Чернівецького прикордонного загону Володимир проводив стабілізаційну операцію на Чернігівщині, а згодом боронив Слов'янськ. У грудні підрозділ передислокували на Луганщину.
Володимир Бурмай, заступник керівника відділу прикордонної служби Тип С "Чернівці":
Я отримав завдання від начальника відділу - сформувати три штурмові групи і 4 числа нам треба було відновити втрачені тимчасово позиції. Почався вже такий період цікавий. Все можна по хвилинах, по годинах відчувати, аналізувати, що вийшло, що не вийшло. У загальному - задачу виконали.
Ворог кілька діб нещадно гатив по українських захисниках. Але воїни вистояли і відвоювали позиції.
Володимир Бурмай, заступник керівника відділу прикордонної служби Тип С "Чернівці":
Зведений загін. Велика кількість людей була. Не всі мали бойовий досвід. Деякі мали вже з 2014-го року, деякі - не мали, багато мобілізованих було. І вже почали виконувати поруч з підрозділами Нацгвардії, ЗСУ. І досить непогано так.
Після осколкового і кульового поранення Володимир продовжив керувати загоном. Тоді не думав про себе, прагнув вберегти і підтримати людей. Боляче, але з бою повернулися не всі.
Володимир Бурмай, заступник керівника відділу прикордонної служби Тип С "Чернівці":
Цей біль заглушити неможливо. Це на все життя. Знаєш, були з тобою ті, ті, їх немає, все. Підняти бойовий дух, якщо є втрати. Найголовніше завдання - не допустити, щоб ці втрати були більшими. Якщо ми цю людину не повернемо, треба щось робити у пам'ять про цих людей.. Я завжди казав: ви є свідками великих подій. Ваша задача - залишитись живими.
Із бійцями Володимир працює постійно, щоб колектив діяв як єдиний механізм. Для цього має бути мотивація, переконаний офіцер.
Володимир Бурмай, заступник керівника відділу прикордонної служби Тип С "Чернівці":
Ні в якому випадку не опускати руки. Навіть у найбільш критичних ситуаціях. Всі розуміють, що треба перемога. Вона досягається важкою працею.
Основа української армії вже сформувалась - не на навчаннях, а в запеклих боях, каже Володимир. І важливо зараз - протистояти ворогу, але при цьому вберегти воїнів, які зможуть передавати свій досвід.