Війна очима дітей: відбувся Всеукраїнський конкурс "Я-журналіст" [ Редагувати ]

Війна очима дітей. Всеукраїнський конкурс "Я - журналіст" цьогоріч - це розповіді від імені українських підлітків. Понад вісімсот творів із різних регіонів. Юні журналісти - про біль та незламність.

Повномасштабна війна змушує підіймати у творчості найболючіші теми - ділиться Олександр. Хлопець родом із Миколаєва - йому шістнадцять. 4 роки тому в нього на фронті загинув батько. Але його конкурсна робота не лише про втрату найближчої людини. Це швидше сповідь кожного, в кого війна забрала найближчу людину.

Олександр Кононенко, учасник конкурсу "Я - журналіст":

Це також була розповідь про батька, але вже не мого, але про батька нашої колеги по журналістиці - Рити, в неї також батько. Там є деякі складнощі з батьком, тому що він поки що числиться як десь пропавший. 

Щороку проводити Всеукраїнський конкурс учнівських робіт "Я - журналіст" уже стало традицією для України. Цьогоріч учасниками стали понад вісімсот старшокласників з усієї держави та 12 інших країн світу. Журналіст і засновник конкурсу Віталій Голубєв зазначає: зараз дуже важливо розуміти, про що думають юні українці, які живуть під обстрілами чи в евакуації.

Віталій Голубєв, засновник конкурсу "Я - журналіст":

Я згадую себе, коли був юним журналістом, в старших класах хотілося якоїсь підтримки від суспільства, розуміння дорослих, тому хочеться підтримати тих, хто нині проходить той шлях, яким колись проходив я. Про 12 країн світу я говорю скромно, не як про досягнення, тому що це вимушено, це дітей війна туди розкидала.

Військовослужбовці, медики, волонтери, енергетики, журналісти в центрі кожної конкурсної роботи - всі ті, хто зараз стоїть на варті нашої свободи. Обирати переможців надзвичайно складно, каже організатор конкурсу. Бо кожна робота - відеоролик, фотографія, текст - це чийсь особистий біль.

Віталій Голубєв, засновник конкурсу "Я - журналіст":

Щирість, емоційність, власний приклад, те, що не залишає байдужим, те, що робить роботу не схожою на інші. Можна написати загальними словами, а можна осмислити власний досвід, часто дуже травматичний досвід. Цього року було важко читати роботи, тому що цей емоційний градус, накал, був дуже високий.

"Я хотів бути сильним заради нього", "готувався до вступу у будівельний коледж, бо так хотів батько". Це рядки з твору володаря гран-прі. У своєму творі 16-річний Сашко передає особистий біль, але водночас зазначає: зараз це спільний біль всіх українців.