Як влаштована влада в Ірані і що буде після загибелі президента [ Редагувати ]

19 травня президент Ірану Ібрагім Раїсі загинув під час аварії гелікоптера. Хто посяде його місце, як працює державна система Ісламської Республіки та як розподілені владні повноваження - у довідці "Подробиць".

Форма державної влади в Ірані

Згідно конституції Іран - Ісламська республіка. Країна є однією з небагатьох існуючих у світі теократій. Ісламська республіка Іран була заснована 1 квітня 1979 після Ісламської революції 1978-1979 років.

Основна влада країни належить духовному лідеру, який виконує свої обов'язки довічно.

Президент - друга особа в державі, яка виконує повноваження прем'єр-міністра, посаду якої скасували у 1989 році.

Вищий керівник Ірану

Вищий керівник Ірану також обіймає посаду верховного головнокомандувача. Стати ним може лише факіх - богослов-законознавець.

Наразі вищим керівником Ірану є верховний аятола Сейєд Алі Хосейні Хаменеї. Він обіймає цю посаду з 1989 року. У 1981-1989 роках Алі Хаменеї обіймав посаду президента Ірану. Верховний лідер призначає керівників силових відомств, державних телевізійних каналів та радіостанцій, 6 із 12 членів Ради вартових Ісламської революції.

Відповідно до статті 107 конституції Ірану, вищий керівник обирається радою експертів. Для цього члени ради консультуються щодо авторитетних факіхів. Якщо підходящого факіха немає, то на місце глави держави обирають одного з членів ради експертів.

Президент Ірану

Президент - друга особа в країні, яка виконує повноваження глави уряду, посаду якої було скасовано 1989 року. Кандидатів на цю посаду затверджує Рада вартових. Після цього президент обирається всенародним голосуванням на чотирирічний термін. Обіймати цю посаду можна не більше двох разів поспіль.

Президент призначає кабінет міністрів та керує його роботою. Склад кабінету міністрів, а також віце-президентів затверджує іранський парламент Меджліс.

Уряд Ірану є найвищим виконавчим та розпорядчим органом. Наразі воно складається з 21 міністра, 10 віце-президентів.

Президент не має контролю за збройними силами країни. Хоч він і призначає міністра оборони республіки, але зробити це можна лише за погодженням із вищим керівником держави.

Верховний керівник має право усунути президента з посади, якщо дві третини депутатів Меджлісу проголосують за імпічмент.

Хто обійме пост президента після смерті Ібрагіма Раїсі

Відповідно до статті 131 конституції Ірану, повноваження президента перейдуть до його першого заступника. З 2021 року цю посаду обіймає Мохаммад Мохбер. Він виконуватиме обов'язки президента до нових виборів.

Спеціальна рада, що складається з першого віце-президента Мохаммада Мохбера, спікера парламенту Мохаммада Багера Галібафа та голови судової влади країни Голяма Хоссейна Мохсені Еджеї, має організувати нові президентські вибори впродовж 50 днів.

Віце-президент Ірану Мохаммад Мохбер (другий ліворуч)

Хто може стати кандидатом у президенти

Кандидат у президенти країни повинен мати іранське походження та бути громадянином країни, належати до офіційної релігії Ірану. Серед інших вимог:

• вік від 40 до 75 років;
• управлінський досвід від чотирьох років;
• відсутність судимостей;
• мати, як мінімум, ступінь магістра наук.

Рішення про допуск кандидатів на вибори приймає Рада вартових. На останніх виборах, у 2021 році, орган допустив 7 осіб з 592, які подали заявки. Відмову отримав і колишній президент країни Махмуд Ахмадінежад.

Після схвалення кандидатів Радою вартових друга людина держави обирається всенародним голосуванням на чотири роки.

У 2021 році явка на виборах склала 48,8%. Переміг Ібрахім Раїсі, який набрав 62,2% голосів. Друге місце посів Мохсен Резаї. Йому віддали свої голоси 11,7% тих, хто прийшов на вибори.

Законодавча влада Ірану

Вищим органом законодавчої влади Ісламської республіки Іран є однопалатний парламент Меджліс. До нього входять 290 депутатів. Їх обирають всенародним голосуванням на чотирирічний термін. Кандидатів у депутати затверджує Рада вартових. Посаду спікера Меджлісу з 28 травня 2020 року займає Мохаммад-Багер Галібаф.

Рада вартових - це орган, який складається із 12 осіб. 6 з них - представники ісламського духовенства, яких призначає вищий керівник. Друга половина органу складається із юристів. Їх призначає голова судової системи.

Рада вартових може вносити поправки до конституції республіки. Вона також затверджує кандидатів на найвищі державні посади. Крім того, орган спостерігає за діяльністю Меджлісу та може накласти вето на будь-який законопроект та повернути його на доопрацювання в парламент. Наразі Раду вартових очолює аятола Ахмад Джаннаті. Він обіймає цю посаду з 1988 року.

Рада з визначення політичної доцільності - це дорадчий орган при вищому керівнику республіки. До нього входять 25 осіб. З 30 грудня 2018 року органом керує Садек Ларіджані. Рада доцільності також вирішує спірні питання між парламентом та Радою вартових.

Судова влада Ірану

Главу судової системи призначає найвищий керівник країни. З 2021 року цю посаду обіймає Голам-Хосейн Мохсені-Еджеї. Він призначає голів Верховного суду та генерального прокурора.

У країні є Народний, Революційний та Особливий духовний суд. Перший займається цивільними та кримінальними справами.

Революційний суд розглядає особливі злочини, зокрема проти держави. Його вердикт не підлягає апеляції. Окремо від загальної судової системи існує Особливий духовний суд. Його рішення також не можна оскаржити.

Рада експертів

Рада експертів складається з 88 представників духовенства. Він збирається на тиждень двічі на рік. Його засідання закриті. Орган обирає вищого керівника та може зняти його з посади у будь-який момент. Члени ради обираються всенародним голосуванням на вісім років. Головою органу з 24 травня 2016 року є Ахмад Джаннаті.

Нагадаємо, що Іран не визнає спробу анексії українських регіонів. Через поставки зброї росії 25 квітня 2023 року Кабмін запровадив секторальні санкції проти Ірану.