В Україні різко виросла якість дизельного пального – експертиза [ Редагувати ]

Експерти Інституту споживчих експертиз провели чергове дослідження якості дизельного пального в Україні. За словами директора Інституту Юрія Чорнобривця, ще півроку тому більш ніж третина дизельного пального на українських заправках було фальсифікатом. Зараз же, коли маржа на продажу дизеля досягає 10 гривень на літрі, підробка пального обіцяє величезні прибутки для фальсифікаторів. Але реальна ситуація виявилися протилежною – лише дві проби з 18 мали порушення. Експерти кажуть, що можливими причинами таких несподіваних покращень стало повернення в законне поле стандартів Євро 5, і відповідне посилення контролю з боку каральних органів за нелегальними виробництвами.
В лабораторію відправили зразки з 17 мереж, з різних регіонів країни. Експерти перевірили якість дизельного пального у великих та середніх мережах SOCAR, AMIC, PARALLEL, KLO, ОККО, PRIME, UPG, SHELL, БРСМ-нафта, ANP, VST, BVS, MARKET, MARSHALL, а також в деяких регіональних мережах (популярні харківські SVR та ОВІС), ну і звісно, на нелегальних «бочках».
У лабораторії перевірили за такими параметрами, як температура спалаху в закритому тиглі, вміст сірки та густина.
З 17-ти учасників у «зелену» зону лідерів потрапили 8 мереж - AMIC, SOCAR, ОККО, KLO, PARALLEL, SVR, UPG та PRIME. Насамперед, перевірили головний показник дизпалива – вміст сірки. Фактично, це головний маркер того, чи пальне дійсно зроблено в Європі, адже очистити «солярку» від сірки можливо тільки в умовах заводу. За українськими стандартами (аналогічними Євро 5) вміст сірки в паливі допускається не більше 10 мг/кг. Найменше сірки було визначено в дизельному пальному AMIC (3 мг/кг), фактично відсутня вона і у SOCAR, KLO, PARALLEL та PRIME (по 4 мг/кг).
Ще один чіткий маркер оригінальної чи підробної «солярки» – температура спалаху дизельного палива. Якщо в цьому параметрі є порушення – однозначно пальне чимось розбавляли. Згідно ДСТУ, ця температура має бути як мінімум 55 °С. Рекордний результат, 71 градус у «дизеля» від SOCAR, практично такі ж цифри у AMIC та KLO – по 70 одиниць. До речі, в вперше в історії досліджень Інституту, в цьому параметрі не було виявлено порушень в жодного з учасників тесту.
Друга за чисельністю група - «синя» зона, куди віднесено мережі, де параметри дизельного пального відповідало всім вимогам ДСТУ, але на грані нормативів, тобто без запасу по якості. Група виявилась досить обширною - тут мережі SHELL, ANP, BVS, MARKET, MARSHALL, VST. Наприклад, сірка у всіх зразків з цих мереж була «на максимумі» нормативу – від 9 до 10 мг/кг.
На подив експертів, цього разу «червона» група порушників виявилася дуже нечисленною. В аутсайдери потрапили зразки, які були придбані в мережах БРСМ-нафта, ОВІС та нелегальних «бочках». Проблеми були зосереджені лише у змісті сірки. І якщо у ОВІС це незначне перевищення на 3 одиниці (13 мг/кг), то у БРСМ-нафта –перевищення у майже 2 з половиною рази (24 мг/кг).
Дмитро Гордієнко