На Одещині вже розпочалися жнива через спеку [ Редагувати ]
На Одещині через спекотну погоду на тиждень раніше запланованих термінів розпочалися жнива: фермери вивели в поля комбайни та збирають озимий ячмінь. Цьогоріч у них вже традиційні проблеми: посуха та нестача робочих рук: тож на який урожай очікують та як справляються із дефіцитом кадрів - з'ясовував Андрій Анастасов.
Володимир Погорілий показує поля озимого ячменю свого підприємства. Каже, колос міцний, гарний, добре заповнений. Зрілість зерна фермер визначає без спеціальних приладів, а стародавнім перевіреним способом: на зуб.
О, він хрустить, бачите. Тобто якщо він хрустить - значить абсолютно сухий ячмінь, тому, так би мовити, його пора збирати.
Тож на поля вивели комбайни. Машини працюють зранку до вечора: збирають до п'ятдесяти центнЕрів з гектара. Хоча починався сезон, каже Володимир, дуже погано. Восени зовсім не було дощів - ячмінь сіяли в суху землю, посушливою була і зима: думали, що навіть взагалі врожаю не буде.
Володимир Погорілий, керівник агропідприємства:
Але весна ситуацію поправила - дощі йшли, я не скажу, що вчасно, але для нашої зони вчасно, тому що в нас це дуже явище рідке, і волога - це критична, скажімо так, складова, без вологи у нас тут нічого не росте.
Тож результатом тут задоволені. Збіжжя звозять на склад, водії ретельно перевіряють, щоб не втратити жодного зерняти.
Ми знаємо ціну цього зерна.
Але з цінами - справжня біда! Зараз тонну ячменю підприємство може продати лише за сім з половиною тисяч гривень, і далі ціни, мовляв, будуть тільки падати. Тому, щоб протриматися хоча б на межі рентабельності, врожай треба продати якнайшвидше.
Володимир Погорілий, керівник агропідприємства:
І добрива подорожчали дуже сильно, і запчастини, і пальне - всі ресурси, які ми використовуємо, вони набагато збільшилися, а ціни - порівняно з тими, які були раніше, вони впали, тому ми, дай Боже, щоб вийшли на нуль, щоб не було збитків.
Втім, і продати швидко врожай не вдається! Річ у тім, що водій, який мав би возити зерно у порт - зараз вимушений керувати комбайном. Все через брак робочих рук. Від мобілізації підприємство може забронювати лише половину військовозобов'язаних працівників. Але цього, особливо під час жнив, замало.
Олександр Короленко, співробітник агропідприємства:
Машина стоїть, бо нема кому їздить, а я працюю на комбайні! Бо не вистачає механізаторів у нас! - А що ще робите? - Та все роблю: я й інженер, і заправник, і завскладу, ха-ха.
В Департаменті агрополітики кажуть: така ситуація по всій області. Щоб компенсувати нестачу кадрів - підприємства залучають до робіт працездатних пенсіонерів, а також випускників аграрних навчальних закладів.
Віталій Власенко, в.о. директора Департаменту аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської ОВА:
До того ж сьогодні наші аграрії, розуміючи цю ситуацію, вони самі звертаються напряму до цих коледжів, до цих профтехучилищ щодо залучення випускників віком від вісімнадцяти до двадцяти років - і так виходять з цієї ситуації, яка склалася в аграрному секторі.
А ось техніки та запасів пального для жнив на Одещині цілком достатньо. Загалом у регіоні площа посівів ранніх зернових та зернобобових культур цьогоріч сягнула майже мільйона гектарів.
Тетяна Беженар, речниця Департаменту аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської ОВА:
Ми очікуємо отримати врожай не менше рівня минулого року, коли ми зібрали чотири мільйони тонн зернових та зернобобових - і врожайність сьогодні, як показують перші результати по гороху - це понад двадцять центнерів з гектара, і озимого ячменю - понад тридцять два центнери з гектара.
Остаточні дані посадовці зможуть назвати, коли завершиться активна фаза жнив, тобто наприкінці червня на початку липня.