Удар по "Охматдиту": спогади медиків, що рятували життя під обстрілом [ Редагувати ]
Про героїчних лікарів "Охматдиту", котрі не припиняли своєї роботи навіть під час атаки зараз говорить весь світ. Найвпливовіші ЗМІ показали кадри з пораненим лікарем, який розбирає завали, зруйновані та скривавлені операційні, свідчення медиків, що оперували маленьке серце просто під ударом!
Нашій Олені Логіновій вдалося поспілкуватися з медиками, які пережили атаку і досі не давали інтерв'ю. Ексклюзивні кадри та свідчення рятівників в білих халатах - в її матеріалі.
Надпотужний вибух... крики ...шок і невимовний біль ... Злочин який не вкладається в голові. Ворожа російська ракета Х-101 прицільно влучила по найбільшій в Україні дитячій лікарні "Охматдит". І це посеред білого дня. Коли на лікуванні в медзакладі перебувало понад 600 дітей і медперсоналу.
Картина, яка приголомшила весь світ - зруйноване вщент відділення токсикології. На момент атаки там були діти з нирковою недостатністю, які проходили складну процедуру гемодіалізу...
Я не знаю, чи Соломійка моя там жива ...
Ці кадри відчаю знімала мати 16-річної дівчинки Соломії - Оксана Фоменюк одразу після прильоту ракети. Її донечка Соломія у мить вибуху перебувала на діалізі. А сама жінка під час тривоги спустилася в укриття неподалік від епіцентру влучання...
Оксана Фоменюк, мама пацієнтки:
Декілька хвилин були в шоці, дим, ми не знали, чи я зможу вибратися, дзвонила в той момент чоловіку і казала, попрощалася з ним, потім пройшло декілька секунд-хвилин. Ми почали вибиратися, я побачила матраци розірвані на землі. Я думала це матраци, на яких лежали діти, розірвані на пополам, і думала, а що з дітьми?!
Жінка згадує: в паніці бігла боса по цеглинах, шукала свою дитину... На щастя, Соломійка залишилась жива. Допоміг врятувати донечку пересічний чоловік, який прийшов з вулиці допомагати витягати людей...
Оксана Фоменюк, мама пацієнтки:
Мене зустріла медсестра і каже: діти живі, ми всіх витягнули, медсестра поранена стікала кров'ю... Ми плакали, Соломійка побачила мене і каже: мама, я так молилася, Бог дав, щоб ти була жива. Я дякую Богу за порятунок.
Груди скла... понівечене медичне обладнання та хірургічний стіл. Такий вигляд мала одна з операційних після вибуху. Під час ворожого обстрілу в ОХМАТДИТІ проводили щонайменше три складні операції дітям. Леся Лисиця - дитячий лікар-офтальмолог. Розповідає: в цей день якраз приймала пацієнтів. На момент удару була у своєму кабінеті. І дивом врятувалася від уламків скла... Прильот ракети бачила на власні очі.
Леся Лисиця, офтальмолог-хірург НДСЛ "Охматдит":
Я почула, побачила спалах, звук, і далі все просто сиплеться навколо тебе. Зрозуміло, що перше, чим я можу пишатися, що не впала в паніку, і перше, що почала робити, згадувати, хто був в кабінеті, кого треба вивести, нікого не забути...
Леся розповідає: малечу одразу почали евакуйовувати, щойно пролунала повітряна тривога. Але складність у тому, що одразу спустити в укриття дітей, які вже на операційному столі неможливо.
Леся Лисиця, офтальмолог-хірург НДСЛ "Охматдит":
Ти не можеш пацієнта, який вентилюється просто взяти на руки й перенести, відключивши його від апаратів, що підтримує життя, він просто помре!
В офтальмологічному відділенні під час обстрілу як раз проводили операцію дитині. Як все відбувалося - нам розказала лікар Олена Забродська, котра тоді була серед групи хірургів.
Олена Забродська, офтальмолог-хірург НДСЛ "Охматдит":
Стіл так і стояв, в голові сидів завідувач Юрій Вікторович. Я сиділа збоку, тут лежала голова дитини, звідти трубки до дитини йшли з подачею кисню. Спочатку все струсилось, у нас всередині все струсилося. І поїхав в стіл вперед, і назад вернувся стіл. А ми в цей час були з інструментами в оці. На щастя, що ми тільки розпочинали операцію...
Олена каже: їх врятувало те, що операційна захищена - без вікон. І уламки скла не змогли зашкодити ні дитині, ні лікарям ...
Олена Забродська, офтальмолог-хірург НДСЛ "Охматдит":
Ми максимально зібралися швидко, прийняте рішення закінчити операцію. На щастя, ми тільки-тільки почали оперувати й не дійшли до більш серйозних етапів, тому ми закрили операційну рану і максимально швидко вивозили дитину з операційної, поруч розташоване реанімаційне відділення, там вже пробуджувала дитину, з дитиною все добре.
Внаслідок атаки на "Охматдит" - одна дитина таки загинула. Серед жертв обстрілу також чоловік, який чекав на онучку, що проходила тут лікування. Та медикиня - лікар-нефролог Світлана Лук'янчик. На момент удару вона перебувала у зруйнованому корпусі. І до останнього виконувала свій лікарський обов'язок...
Єлизавета Карпенко, комунікаційниця НДСЛ "Охматдит":
Дуже молода, світла, добра та чуйна лікарка, їй було 30 років Вона народилася та зростала у Львові без батьків, і потім пішла працювати у нашу лікарню. І от вона загинула якраз під час того, як виконувала свій лікарський обов'язок - рятувати життя під час повітряної тривоги, вона допомагала діткам евакуйовуватися до укриття. І от під час удару її знесло вибуховою хвилею.
Життя і мрії, які обірвала в одну мить російська ракета. На цих коротких відео лікарка Світлана Лук'янчук - жива, усміхнена здає свою власну кров, щоб допомогти іншим...
Єлизавета Карпенко, комунікаційниця НДСЛ "Охматдит":
Навесні ми разом зі Світланою знімали відео у центрі служби крові, вона якраз тоді ділилася своїми компонентами крові. Пам'ятаю, що вона розповідала, що важливо постійно підтримувати донорство, що вона постійно ділилася своєю кров'ю, що це дуже важливо...
Володимир Жовнір, генеральний директор НДСЛ "Охматдит":
На жаль, ми втратили дуже хорошу лікарку, яка дуже відповідально ставилася до дітей і не допустила великих жертв, ми втратили молодого хорошого фахівця.
Після ракетного удару руйнувань зазнали щонайменше 4 корпуси "Охматдиту", критична інфраструктура лікарні. В пошкоджених корпусах поки що неможливо проводити лікування дітей. Суми збитків ще будуть підраховувати, але вже зрозуміло що це сотні мільйонів гривень.
