"Мій біль – моя сила": у Львові відкрилася фотовиставка дружин та матерів полеглих воїнів [ Редагувати ]
"Мій біль – моя сила". Кажуть жінки, чиї чоловіки чи сини загинули на полі бою. У День свободи та гідності у Львові відкрилася фотовиставка дружин та матерів полеглих воїнів. Репортаж Романа Гавриліва.
У залі львівського Будинку вчених людно. 30 українок, рідні яких полягли в боях з окупантами, узяли участь у фотосесії, аби показати, як вони живуть далі й бережуть пам'ять про своїх воїнів.
Анастасія Мансурова, вдова військовослужбовця:
Це людина, яка мені показала, що таке "справжній чоловік", що таке може бути гарна сім’я, що таке любов.
Таким для Анастасії був її чоловік – Максим Мансуров. На війні ще з АТО. У 2022 році, у День незалежності, у боях за Мар’їнку він загинув.
Анастасія Мансурова, вдова військовослужбовця:
Ніхто не розуміє. А розуміють саме дружини, мами, сестри – ті, хто так само втратили, є про що поговорити, виговоритись, вислухати.
Втрату Анастасії якраз розуміє Тетяна зі Львівщини. Вона не випускає з рук портрет сина – Олександра Ткаченка. У березні 22-го, через ворожий обстріл під Попасною, йому назавжди стало 23. Хоч у залі фото Тетяни немає, вона приїхала на виставку, щоби побачити жінок зі схожою історією.
Тетяна Штонда, мати загиблого військовослужбовця:
Є такий період часу, коли ти закриваєшся в собі, не хочеш нікого бачити, нічого чути. Але коли ти вже так начебто впився своєю самотністю – так, тоді хочеться побачитися таких, як і ти. Тоді хочеться десь кудись піти.
Щодня нас стає більше! Ми не слабкі, і жаліти нас не потрібно, допоможіть нам просто стати сильнішими.
Організаторка Оксана Ганкевич зібрала на фотосесію тих жінок, які готові відверто розповідати про свій біль. Її чоловік, бойовий медик Андрій Ганкевич, улітку 22-го загинув на Харківщині.
Оксана Ганкевич, організаторка, вдова військовослужбовця:
Він завжди говорив, що "хто, як не він", і він не хоче, щоб замість нього воювали його діти. У нього троє синів, тому він обрав такий для себе шлях – захищати мене, захищати дітей, захищати країну.
У пікселі Оксана і героїні фотографій неспроста – такий художній задум.
Оксана Ганкевич, організаторка, вдова військовослужбовця:
Свого чоловіка я востаннє обіймала в цій формі. І коли хоронили чоловіка, я йому ставила до його домівки військову форму. Для мене це було дуже важко. Допоки я не спробувала це відпрацювати завдяки фоторефлексії у військовій формі, тепер я розумію, що це те вбрання, це той символ сьогодні для мене.
Виставка триватиме до 24 листопада. Надалі організаторка планує створити простір відновлення для жінок, які втратили рідних у лавах Сил оборони.
