Черкаські волонтери евакуюють тварин з прифронтових міст [ Редагувати ]
Порятунок чотирилапих у часи війни - тест на людяність. Під час евакуації люди подеколи залишають напризволяще своїх домашніх улюбленців, з різних причин. І тоді чи не єдиним шансом вижити для них стають рятувальні операції зооволонтерів. Вони вивозять тварин з-під обстрілів, лікують, адаптують і намагаються знайти таким котам і собакам родину. Про історії із щасливим фіналом - наступний сюжет.
Тварини з черкаського притулку зустрічають відвідувачів. Хвостаті неабияк чекають на прогулянки з волонтерами - це допомагає соціалізації собак, так вони вчаться знову довіряти людям. Жанна вигулює Жулю. Собаку врятували із затопленої Херсонщини.
Жанна Тарасенко, зоозахисниця:
Її достали прям з води з одним цуциком в зубах, всі інші цуценята, скоріш, загинули, а він був маленький, вже прилаштувався, дуже сподіваємось, що Жулі теж зможемо знайти, вона вже адаптувалась.
Таких поїздок лише у Жанни було майже зо два десятки - на схід та південь країни. Попри всі можливі ризики, вчинити інакше, каже дівчина, не могла, бо прагнула дати шанс на порятунок хоч би комусь із тварин.
Жанна Тарасенко, зоозахисниця:
Часто чую, ой, нема чим займатись, можна ж допомагати дітям, військовим, а ви зі своїми собаками, чесно, від військових ні разу такого не чула, вони переживать про своїх тварин, дбають, вони розуміють, що кожне життя важливе, вони розуміють ціну життя. Тварини, як і ми, не обирали цю війну, вони не можуть самостійно врятуватись.
Допомогти може кожен. Зооволонтери кажуть: найпростіше - поширювати інформацію про ініціативи зоозахисників у соцмережах, адже так у тварин більше шансів знайти господарів.
Валентина Калініна, зоозахисниця:
Якщо ви не можете взяти тварину додому, евакуйовану чи з вулиці, ви можете допомогти інформаційно, розповсюджуйте інформацію, діліться дописами, щоб більше людей бачили та забирали тварин з притулку. У нас будуть з'являтись місця, щоб приймати нових тварин.
Саме завдяки оголошенню про пошук тимчасового прихистку, і знайшла своїх господарів кішка Тішка з Харківщини. Назвали її на честь села, звідки вона родом - Черкаські Тишки. Саме там голодну й знесилену тварину підібрали волонтери. І ось уже майже пів року Тішка живе у Діани. Дівчина також переїхала у Черкаси з Харківщини.
Діана Воробйова, власниця евакуйованої кішки:
Ми її називаємо "наша нерухомість", бо вона постійно лежить і нічого не робить, але в цьому її родзинка і харизма, я б сказала. Ми її забрали з притулку, і коли їхали додому - переглянулись між собою і вирішили, що, мабуть, залишимо її у себе.
Зоопритулки переповнені. Чимало хвостанів чекають на зустріч зі своїм господарем. Тож волонтери закликають: якщо у вашій оселі та серці є трохи місця для врятованої тварини - прихистіть її.
