"Смажене морозиво": ветеран створив магію для дітей і героїв [ Редагувати ]
Чи є життя після війни? Чим зайнятися? Як себе реалізувати? Соціалізація у відносно мирному житті в тилу - один із головних викликів для демобілізованих. Багато ветеранів розпочинають власну справу. Приміром, Валерій Венчковський запустив виробництво ласощів "Смаженого морозива".
Щоб підтримати побратимів із пораненнями, підприємець-ветеран провів майстер-клас в одному з реабілітаційних центрів Львова. Про все докладніше у сюжеті Романа Гавриліва.
У залі одного зі львівських реабілітаційних центрів гуртуються військовики з пораненнями. На них чекає гастрономічний вечір, який влаштовують Валерій і Лідія.
Під цією поверхнею йдуть трубки, вони працюють, як морозильна камера. Охолодження йде. Зараз воно є мінус чотирнадцять. Мінус чотирнадцять, але воно міняє температуру. Хоче - дає мінус 10, як коли.
На плиті молоко твердне. Валерій обережно дістає готовий продукт, що ніби засмажився. Дружина Лідія починає прикрашати морозиво сиропами і приймає замовлення.
- Дякую. - На здоров’я.
З фризером подружжя приїжджає на дитячі свята. Цим і заробляють. Часто пара як волонтери проводять гастрономічні шоу в дитбудинках та інклюзивних центрах. Сьогодні вперше завітали до ветеранів. Валерій і сам був на війні. У 80 ДШВ пройшов бої на Миколаївщині, Донеччині та Харківщині. Троє неповнолітніх дітей і дружина чекали вдома.
Лідія Медвєдєва, дружина ветерана російсько-української війни:
Найгірше було те, коли він говорить, що все добре, а я в телеграм-каналі бачу, що їх просто завалюють. І коли він не виходив по декілька днів на зв’язок. Там просто, декілька ночей не спиш, деколи й плачеш...
Чоловік учився виготовляти морозиво за відео з інтернету. Робив це навіть на фронті. Через два роки служби Валерій демобілізувався. Тоді сім’я наважилася придбати фризер.
Валерій Венчковський, ветеран російсько-української війни:
Потім ми потрапили на один ярмарок дитячий. Для себе ми зрозуміли, що діти від того не відходять. Ми просто від А до Я стояли й робили. Усі розійшлись, а ми ще робимо. Ми зрозуміли, чом би не спробувати трошки ширше?
- Дуже ніжне, реально ніжно. - Воно таке має бути. - А як ви думаєте? - Дякую!
Роман, пацієнт реабілітаційного центру "Незламні":
Завжди в магазині собі брав. А це добріше, ніж у магазині.
Сьогодні бійці не лише смакують морозиво, а й самі вчаться його робити.
Валерій Венчковський, ветеран російсько-української війни:
Ми зараз хочемо взяти на роботу хлопця інклюзивного, який три роки вдома сидить, замкнувся в собі. Але я йому хочу показати: чувак, життя не зупиняється, воно продовжується. От ми хочемо показати людям на протезах, що це теж можна робити.
Одним з учнів став Андрій. Тепер дегустує, що приготував власноруч.
Андрій, пацієнт реабілітаційного центру "Незламні":
Людина, яка любить смачно їсти, мусить уміти смачно готувати. Враховуючи, що в мене після травми голови ліва рука не зовсім слухняна, але майже вийшло на 95 відсотків.
У планах пари - створити дитяче кафе, де малеча зможе вчитися готувати "смажене" морозиво.
Лідія Медвєдєва, дружина ветерана російсько-української війни:
Діти - це є наше майбутнє. Якщо ми зараз про них не попіклуємось... Вони втратили батьків або одного з батьків, або батька на війні, не дай Боже, маму. Хоча б трішки принести їм радості, хоча б трішки буде легше.
Пригостити своїм смаколиком ветеранів подружжя планує в усіх реабілітаційних центрах Львівщини.
