Отрута просто неба: що продають на стихійних ринках столиці [ Редагувати ]
"Дешева рибка - погана юшка". Вершкове масло та сир за "копійки", ковбаси й м'ясо, які продають без дотримання санітарних вимог. В Україні, попри заборони, продовжують працювати стихійні ринки. Тут можна придбати продукти за нижчими цінами, ніж в офіційних мережах. Ба більше, торгівля "протермінованими" харчами шириться вже і в Інтернеті. Але економія грошей може коштувати здоров'я.
Чим небезпечна стихійна торгівля, тим паче в період спеки? Хто контролює якість продуктів? І що робити покупцям, щоб не придбати "неліквід"? Про все розкаже Олена Логінова.
Ковбаси та м'ясо, які продають під палючим сонцем.
Солодковершкове масло - втричі дешевше, ніж у магазинах.
Або взагалі протерміновані продукти "з душком" за "копійки".
Чи варто економити, купуючи сумнівні дешеві харчі на стихійних ринках та в Інтернеті і чим це може обернутися для здоров'я?
Це один зі стихійних ринків столиці. Прямо поряд з офіційним. Покупців багато та й продають все, що душа забажає: овочі, фрукти, а головне - продукти, що швидко псуються - м'ясні та молочні вироби. Все просто неба, прямо з рук. Продавці запевняють: усе свіже.
- Кисломолочний сир 120 за кіло і по пів кіло за 60 грн, тверді сири 260, у нас не дорого. Воно не псується, це термобочка, молоко іде холодне, а масло знаходиться в холодильниках.
Хтось купує такі харчі й не сумнівається в якості.
- Не боїтеся, що щось може скиснути? - Нічого не буде!
Інші стихійним ринкам не довіряють:
Небезпечно, тим більше з жарою...
Я боюся, просто боюся, рибу так взагалі літом не беру, крім магазину.
Дотримання умов зберігання та безпечність продуктів на "стихійках" викликають багато запитань. Та все ж такі точки доволі популярні, бо там дешевше і можна зекономити! Ось погляньте: масло солодковершкове, 82% жирності, тут правлять лише за 45 грн за упаковку, коли реальна ціна втричі вища! І що це насправді за продукт - невідомо...
Максим Несміянов, виконавчий директор ВГО "Союз споживачів України":
Але майте на увазі, скільки часу я це перевіряв, це не масло. Ви навіть в домашніх умовах можете перевірити й побачити, що це підробка. Крім підробленого масла, там продають такі ж сири підроблені, такі ж там є ковбаси підроблені, під вищий ґатунок. Але це там просто кістки, кожа та кості, так скажемо. У стихійній торгівлі її ніхто не контролює, що там за ваги не зрозуміло, що це за товар, наскільки він безпечний - теж ніхто не контролює.
Обов'язковий контроль якості продуктів за законом проводять лише в офіційних торгових мережах, пояснюють експерти. Тож необачний покупець при купівлі продукції на таких ринках, в кращому випадку, може отруїтися неякісними харчами. Або навіть потрапити до лікарні з ускладненнями. До того ж загроза зростає, коли настає спека. І ризик підхопити кишкові інфекції збільшується в рази. Як же мають перевірятися продукти? Ми на одному з офіційних ринків Києва, де обов'язково працюють держлабораторії контролю харчів. Пані Ірина - завідувачка лабораторії. Фахівець веде нас у м'ясний корпус і розповідає, як проводять перевірку.
Ірина Тітова, завідувачка лабораторії ветсанекспертизи ринку:
- Пані Ірино, розкажіть, як проходить перевірка от м'ясної продукції, до прикладу? - Для санветекспертизи м'яса і м'ясопродуктів необхідно обов'язково ветдовідка номер один, яка засвідчує, що тварина була здорова перед забоєм. Далі привозиться м'ясо в лабораторію і ми робимо ветсанекспертизу. На м'ясо ставлять позначки придатності. - А можемо подивитися, яка має бути позначка, щоб глядачі знали, що м'ясо перевірено лабораторією.
Нам демонструють експертний висновок, який видають продавцям після перевірки продукції. Далі рушаємо до лабораторії на території ринку. Пані Ірина розповідає, сюди приносять зразки м'яса для проб на наявність інфекцій.
Ірина Тітова, завідувачка лабораторії ветсанекспертизи ринку:
- Ось тут ми робимо трехінолоскопію. Для людей це дуже небезпечно, невиліковна хвороба. - Це нарізаються по 24 зрізи, два компресорія і тоді дивляться під мікроскопом.
Експерти наголошують: купувати неперевірені продукти на стихійних ринках небезпечно.
Максим Несміянов, виконавчий директор ВГО "Союз споживачів України":
Якщо ми беремо ковбасу, там може бути сальмонельоз, може бути кишкова паличка в великій кількості. Як результат, як можливе отруєння або, можливо, навіть летальний сход, це залежить від вашого імунітету. Не забуваємо, що, якщо це риба, це може бути ботулізм, якщо це гриби, вони можуть бути радіоактивні.
І при такій небезпеці, лише в столиці, стихійних ринків декілька. І вони продовжують свою діяльність попри те, що з ними роками нібито ведуть боротьбу правоохоронці...
Олена Логінова, кореспондентка:
Це ще один зі столичних стихійних ринків. Тут навіть, коли наближаєшся ближче до торгових точок, вже відчутно запах гнилі. Тут торгують молочними, рибними, м'ясними продуктами - дотримання санітарних вимог дуже сумнівне. Також ми побачили запаковані прострочені продукти.
Ба більше, крім такої незаконної вуличної, в Україні "процвітає" стихійна Інтернет-торгівля відверто протермінованими продуктами!
Олена Логінова, кореспондентка:
Купити протерміновані продукти з великими знижками можна не лише на стихійних ринках. Соціальні мережі - ще одна платформа, де їх збувають. Ось, приміром, у мобільному телефоні одна з таких груп. Чого тут тільки не побачиш. Сири по 30-40 грн за упаковку. Сметана по 27 і готові м'ясні страви ледь не втричі дешевше, аніж реальні ціни.
Робота таких стихійних ринків заборонена законом, пояснюють в Держпродспоживслужбі. А тому і перевірки на стихійних ринках не передбачені. Тому покупцям слід звертати на це увагу при виборі продуктів.
Юрій Перегінець, начальник відділу державного моніторингу Департаменту безпечності харчових продуктів Держпродспоживслужби:
Держпродспоживслужба здійснює заходи державного контролю щодо об'єктів, які офіційно зареєстровані або отримали дозволи. Стихійна торгівля в невстановлених місцях не відноситься до таких місць. До роздрібної торгівлі відносяться магазини, кіоски, палатки, лотки. Ці всі об'єкти повинні мати або державну реєстрацію, або відповідні дозволені документи, або ліцензії. У інших торгівлях, в інших місцях без наявності таких документів є торгівля, яка не відповідає вимогам закону. Купуючи харчові продукти на вулиці, покупець бере відповідальність на себе та повинен усвідомлювати всі ризики для здоров'я.
Зупиняти роботу стихійних ринків мають правоохоронці. Які виїжджають на рейди. Проте торгівля триває, попри штрафні санкції.
Дмитро Грищенко, начальник ВК ГУНП у м. Києві:
В Україні встановлена відповідальність за торгівлю у не встановлених місцях. Порушення таких норм передбачено статтею 160 Кодексу України про адміністративні правопорушення. У разі виявлення таких осіб, які здійснюють таку торгівлю, на них складається адміністративний протокол, відповідно до санкцій їх чекає відповідальність у вигляді штрафу до 7 неоподаткованих мінімумів громадян з конфіскацією предметів торгівлі.
Отже, висновок нашого рейду: ті, хто купує харчі на "стихійках" та в Інтернеті - бере на себе всі ризики. І відповідальність за шкоду вашому здоров'ю нести ніхто не буде. А от якщо так звану "прострочку" ви придбали в офіційних торгівельних мережах - можна сміливо звертатися зі скаргами у Держпродспоживслужбу.
