На виставці у Києві показали речі солдат з Донбасу (відео) [ Редагувати ]

Дві війни одна історія. У Києві презентували військову виставку "Герої не вмирають".

Поруч з експонатами Другої Світової війни - речі з буремного Сходу.

Зброю, документи, фотографії - усе привезене з поля бою бачила Олена Мітясова.

Цю молитву писали чиїсь материнські руки. Вірили, сподівалися, що сила Божого слова захистить сина на війні.

І тепер серед експонатів музею - цей клаптик паперу змушує лише гадати про долю бійця.

"Насправді ми не знаємо, може вона вберегла, просто її вітер по полю ганяв і ми просто піднімали, старалися піднімати все навколо", - говорить Павло Нетесов, співробітник Міжнародної асоціації дослідників фортифікації "Цитадель".

Павло досліджує простори буремного Донбасу. Бував два, а може, й три десятки разів - не з автоматом, а заради історії.

Прострелені каски, бронежилети, згорілі светри і рештки зброї - ось вони - докази неоголошеної війни.

"А всередині ще така ж поменше виходить. Все поле ось, припустимо, сто метрів квадратних - ось в таких осколочні", - пояснюють.

З одного боку - 1941, з іншого - 2014. Так на одній лінії вогню - опинилося минуле й сучасне. Дмитро Сіроштан - частина цієї історії.

На стенді увесь його батальйон "Миротворець". Серед хлопців багатьох уже немає серед живих. І його б могло не бути.

Врятувало диво, машина, у якій їхав чоловік, підірвалася на бомбі - з чотирьох людей вижив тільки він.

"Уже коли прорвалися з котла цього Іловайського, мене підібрав пікап Дніпро-1, ну і ми до зеленки не дотягли буквально метрів двадцять і підірвалися на фугасі. Мене викинуло з машини - жодної подряпини", - говорить Дмитро Сіроштан, боєць батальйону "Миротворець".

Настя майбутній художник - малювати війну дівчина зареклась. Її тато тільки-но повернувся із зони АТО.

На виставку до школи він прийшов разом із дочкою, але просить його не показувати.

Та й згадувати, як жила родина останній рік - від Майдану до боїв за Слов'янськ, Попасну - нестерпно боляче, каже Настя.

"Дзвониш йому, питаєш як справи, а на задньому плані стрілянина і чутно як їде в БТРі. Ти розумієш, що він зараз покладе трубку і його можуть. Я навіть не хочу це вимовляти. Дуже важко, важко це було", - говорить Анастасія Сацюк, учениця Державної художньої середньої школи ім. Т. Г. Шевченка.

А ось зброя, якою вибивають агресора з української землі. Усе - виробництва СРСР, є й навіть таке, що стріляє набоями кінця дев'ятнадцятого століття. Наприклад, ця снайперська гвинтівка Драгунова.

"Зараз я покажу один екземпляр його - от такий от патрон", - говорить Олексій Монголов співробітник Національного військово-історичного музею України.

Втім, незважаючи на застаріле озброєння - українські солдати можуть дати відсіч агресору.

Головне для них знати, що тут, на мирній землі - їх підтримують і чекають, каже Павло Нетесов.

"Навіть ось така штука, привезена туди робить набагато більше, ніж зібрана тисяча гривень, приміром. Розумієте, тобто це знак уваги, це слово того, що він там не дарма", - говорить Павло Нетесов співробітник Міжнародної асоціації дослідників фортифікації "Цитадель".

Олена Мітясова, Сергій Єрьоменко, Новини, телеканал "Інтер".