Лiдiя Репетило - перша в Українi мати-героїня [ Редагувати ]

Дати гiдну освiту усiм 11-тьом дiтям - таким бачила своє головне завдання Лiдiя Репетило - перша в Українi жiнка, удостоєна звання "Мати-героїня". Її зусилля не були марними. Вже хоча б тому, що саме мама залишається i для дiтей, i для онукiв найкращим прикладом.

Тепер тут - тиша та спокiй. Дiти давно виросли, троє синiв Лiдiї Григорiвни оженилися, вiсiм дочок - вийшли замiж. У цьому домi зiграли 11 весiль. А зараз лише фотографiї нагадують про тi часи, коли дiти вилетiли з-пiд маминого крила.

Сьогоднi Лiдiя Григорiвна навiть не вiрить, що сама змогла прогодувати таку кiлькiсть жовторотiв. Щодня йшло до 5 буханцiв хлiба, восьмилiтрова каструля борщу, та й на м'ясі мати намагалася не економити. Пiдробляла де могла, аби тiльки дiти не почували себе жебраками, аби тiльки не ходили у школi з голодними очима. Аби тiльки вчилися. Бо ж самiй Лiдiї Григорiвнi не вдалося навiть семирічку закiнчити - вiйна...

Якби пощастило отримати повну освiту, - певна жiнка - вийшла б з неї велика людина. Вiдчайдушна вона.

Лiдiя Репетило, мати-героїня: "Я во время войны, когда у нас забрали корову, я ходила до старостів, до нiмецьких начальникiв - забрала, вiддали менi корову. Їсти носила партизанам вечором Я така, - ну, отчаянная"

Дарма, що без освiти - вирiшила Лiдiя Григорiвна. Дiтей будь-що треба вивести в люди. Лише народити - хай навiть 11 дiтлахiв - невеликий подвиг.

Лiдiя Репетило, мати-героїня: "Я п'ятьох уже дома рожала сама. Приготовлю все причандалля медичне. Тодi вже визивала скорую, щоб провiрили, чи правильно прив'язала".

Слово матерi у цiй родинi завжди було законом. Якщо уроки поробили, одразу знаходилася iнша робота. Чим менше вiльного часу, тим менша вiрогiднiсть, що з дiтей виростуть ледарi, наркомани чи алкоголiки, вважала Лiдiя Григорiвна.

Дитина: "Мы с первого класса - не было даже времени думать о чем-то другом - были поставлены всегда задачи: ты должна была то сделать, другая - другое, только в 8-9 часов мы могли идти гулять, мама нам разрешала".

Дитина: "То в сад, то кукурузу собирать - у нас постоянно работа была, чтоб не было дурных мыслей никаких".

Дитина: "Никто из не стал ни бандитом, ни в тюрьме не сидел".

Про кожного з 11 своїх дiтей Лiдiя Григорiвна розповiдає з гордiстю. За жодного їй нiколи не було соромно. Мабуть, це найбiльше щастя для матерi, що 20 рокiв свого життя вiддала кашкам та пелюшкам. Увесь цей час вона мрiяла вiдiспатися. А тепер, коли у дiтей вже свої дiти, Лiдiю Григорiвну мучить безсоння. Не звикла вона жити без шуму та гаму.

Але цю незвичну тишу порушують на свята 11 дiтей, 18 онукiв та правнучка. Новий рiк, 8 березня та день народження на мить повертають у атмосферу минулих часiв. А зараз у великої родини з'явився ще один привiд навiдатися в рiдний дiм. Напередоднi Дня Незалежностi їй - єдинiй в Українi - присвоїли звання матерi-героїнi.