Третя сила і вибори у Сполучених Штатах [ Редагувати ]

У Сполучених Штатах, якi готуються до президентських виборiв, почалося дострокове голосування. Громадяни, що зареєструвалися, можуть вiдправити бюлетенi поштою, або висловити свою думку на виборчих дільницях. У першi днi правом голосу вирiшили скористатися сотнi тисяч людей. У деяких штатах - майже половина мешканців. Те, що перемога i одного й iншого кандидата залежатиме вiд голосiв невеликої частини виборцiв, передбачали й ранiше. Тепер з'явилася нова загроза - мало не містична "третя" сила.

"Голосуйте тут!" - такі плакати вже промовляють до виборців з дерев, паркані в чи фасадів будинків американських мiст, хоча до виборiв залишається ще понад 2 тижні. Дострокове право проголосувати мають виборці, які з поважних причин, або й без такої причини, не зможуть зробити це в день виборів - 2 листопада - у своєму окрузі. Цього року найактивніша частина таких виборців - солдати - розміщені за кордоном, насамперед - в Iраку. Тут голосування йде повним ходом.

Серед військових та членів їх родин домінує думка, що під час війни головнокомандувача не слiд мiняти, отже "люди у формi" напевно голосуватимуть за Буша. Проте вiйна з терором додає цим виборам i непевності. Виборчі дільниці тепер не лише мають попіклуватися про зручність для волевиявлення виборців, а й про безпеку на випадок терористичної атаки. У штаті Вірджинія навіть пішли на створення подвійних дільниць - звичайних, i тих, що будуть використані під час нападу. Влада вважає, що терористи прагнуть зірвати процес голосування в США, а отже готуються до цього. Хоча підвищені заходи безпеки навряд чи заохочуватимуть американців до голосування, навпаки через них Буш може втратити голоси, адже за таких умов теперішнє покоління не голосувало ніколи.

Але найбільша проблема - не зайди-терористи, а місцеві вандали. Передвиборчу кампанію у США позначено актами насилля, нападами на передвиборчі штаби кандидатів, обстрілами зi стрілецької зброї домівок агітаторів, підпалами та нищенням рекламних щитів.

Та все це - ще дитячі забавки. Адже навряд чи знайдеться штат, влада якого змогла б уникнути різноманітних судових позовів, слухань та дебатів. Навіть деяким кандидатам на найвищу посаду в державі довелося відстоювати своє право на місце в бюлетені через суд.

В Америці нема єдиного закону про вибори, тому в деяких штатах виборці будуть обирати президента з трьох кандидатів, деякі - з двох.

В Америці президентом може стати кожен, це відомо всім. Отже в бюлетенях деяких штатів кандидатів буде й понад десять, але це все - представники нечисленних, навіть не загальнонаціональних партій та груп. У США дiє система, за якою лише два кандидати вiд найбільших партій - Республіканської та Демократичної - будуть у всiх без винятку бюлетенях. Окрім Джона Керрi та Джорджа Буша, всi iншi мусять боротися за таке право, збираючи підписи прибічників у кожному з півсотні штатів. Імена таких кандидатів навіть ніколи не згадують у репортажах найбільш впливових американських ЗМI, які повністю на час кампанії "приватизуються" прибічниками Буша та Керрi. Проте кожнi 4 роки ця "третя сила" кидає виклик лідерам гонки. На цей раз з-поміж усіх інших кандидатів найбільш успішним є Ральф Найдер, який на цих виборах виступає, як незалежний кандидат. Про людське око, вiн звинувачує представників великих партiй та транснаціональні корпорації за те, що вони позбавили американців права обирати президента вiльно, з кандидатів, що не мають політичної чи солідної грошової пiдтримки. Вiн каже, що мiж Бушем i Керрi немає рiзницi, адже вони обидва дiють за таємною змовою.

Ральф Найдер, кандидат у президенти США: "Віддавна Керрi та Буш належать до впливового таємного товариства "Череп та Кістки". Його члени пов'язані один з одним на ціле життя. Метою організації є захоплення ключових постів у державі, i той iз членів, хто стоїть вище за рангом, допомагає тому, хто нижче, піднятися на вищий пост".

Наразі шанси третього кандидата на американських виборах - мінімальні - добре, якщо в цілій країні вiн набере один відсоток голосів. Проте "фактор Найдера" може й мати певний ефект. У штатах, де Буш i Керрi мають приблизно рівну підтримку виборців, поява ще й кандидатури Найдера у бюлетені, може, коштуватиме комусь із них перемоги. Саме так сталося 4 роки тому у Флоридi, де Найдер здобув понад 97 тисяч голосів, а отже Альберт Гор програв Джорджу Бушу. Враховуючи це, в залежності від конкретного штату Найдера намагаються зробити своїм, як кажуть, "технічним" кандидатом, як республіканці, так i демократи. Так, у Мічигані за Найдера збирали підписи республіканці, а пізніше вони ж давали йому гроші, проте Найдер ще навесні радився з Керрi про те, як спiльно дiяти, аби здолати Буша, але потiм саме демократи стали перешкоджати внесенню Найдера в бюлетені для голосування, i Найдер виступив проти Керрi.

Цим не обмежується перелік факторів, які можуть відіграти свою роль у виборчих перегонах. Отже, організаторам перегонів є підстави замислитися над тим, що на них чекатиме в листопаді. Та, попри це, вони продовжують вірити, що з виборами все буде гаразд. А коли щось i станеться, то знову переконуватимуть, що нічого кращого американської демократії світі ще не винайшов.