У Києві влаштували кінно-спортивне свято [ Редагувати ]

Кінно-спортивне свято влаштували напередодні на київському іподромі з нагоди Дня захисту дітей. Провели показові змагання рисаків, а також покатали верхи маленьких гостей.

Такий захід проводять - вже понад 15 років поспіль. Виступали і аматори, і найсильніші спортсмени-кінники країни. Поспілкувалася з ними і Катерина Сривкова. 

Сильні та граційні красені із запальною вдачею саме такі змагаються на бігових доріжках. Це показові конкурсні заїзди рисаків. Спортсмени представляють - найкращих зі своїх улюбленців.

"Его зовут Спидчекер. Ему два года. Это его третье выступление и третье первое место. Молодые лошади - они робкие в массе, они могут и птицы испугаться, и человека испугаться", - говорить Віктор Букрєєв, наїзник-аматор.

Аби допомогти молодому коню подолати полохливість і зробити з нього справжнього чемпіона, необхідні постійні тренування. Ольга понад 25 років працює з рисаками. Розповідає: найскладніше - навчити коня не переходити на галоп.

"Тренуємо кожен день. Це щоденна праця. Вони приходять маленькими, як діти в школу, нічого не розуміють, і ми стараємся їх навчити, при цьому щоб вони отримували також задоволення від змагань", - говорить Ольга Бондар, в. о. директора комунального підприємства "Київський іподром".

Вчитися доводиться обом - і коню, і вершникові. Адже в кожного свій характер, а працювати треба - в тандемі.

Верхова їзда - це не просто спорт, а й філософія. Тут потрібні і теоретичні знання, і постійні фізичні тренування, і дотримання техніки безпеки, та головне - це довіра між конем та вершником.

"Поскольку лошадь - очень чувствительное существо и существо стадное, человек должен быть вожаком этого, скажем, стада. И если лошадь чувствует в нем эту силу, настойчивость, а с другой стороны - любовь, лошадь будет его слушаться", - говорить Анна Бураго, кінний майстер, учасниця заходу.

Катають дітей не спортивні коні, а спеціально навчені, більш спокійні. Тож батьки - теж довіряють, а діти від атракціону в захваті.

"Лошади - мои любимые животные. Їхати, дивитися - я все люблю".

Свою порцію емоцій отримали - і глядачі заїздів.

"Враження завжди дуже приємні, тому що мені подобаються лошаді. Планую в цьому році також купити собі. На це дивитись неможливо, це нада трогати руками", - говорить Олег, гість заходу.

Такі заходи для столичного іподрому вже стали традиційними. Їх проводять щороку вже понад 15 років поспіль - щоб відродити славу і традиції кінного спорту.