Біля Новозванівки фіксують активізацію ворога [ Редагувати ]

З боку окупованої Горлівки бойовики гатили одразу по двох позиціях українських захисників. Неспокійно і на Луганському напрямку. Ігор Левенок - із передової. 

Тож армійці, коли чують про якесь там перемир'я, лише іронічно посміхаються. Насправді ж, кажуть, тут зовсім не до сміху. Щодня, а особливо, щоночі, відбувається таке "перемир'я", що його чутно за кілька кілометрів.

"Днем тиша, а вночі начинаються постріли, потом передишка, а тоді поять начинаються постріли, стрелкова зброя, з тяжового потом пулемети, гранатомети", - говорить Валерій, військовослужбовець збройних сил України.

На землі пам'ятні знаки полеглим бійцям. І хлопці вже буденно відповідають: "…так, тут гинуть люди". А одного українського солдата, що днями зазнав поранення, врятувало диво.

"Обстріл з гранатомета і у військовослужбовця попала ракета от РПГ, за счьот цього зрикошетила об його бронежилет і впала не здетонувала", - говорить Владислав, військовослужбовець збройних сил України.

Це одна з найбезпечніших ділянок фронту на Луганському напрямкові. Район Новозванівки. Армійці тут фіксують активізацію ворога. Супротивник б'є систематично, прицільно і, головне кількість обстрілів суттєво збільшилася.

Наші бійці не зводять очей з позицій супротивника. Напередодні тут був поранений іще один солдат. Прилетіла ворожа граната з близької відстані.

"За останній тиждень кількість обстрілів приблизно збільшилася вдвічі. З чим це пов'язано, можливо багато факторів, можливо проводяться ротації, можливо підвезли свіжу горілку. І от зараз як тільки починається темнота одразу починаються обстріли", - говорить Володимир Фітьо, прес-офіцер оперативно-тактичного угрупування.

Тут в окопах, на передовій ми зустрічаємо ось цього смаглявого хлопця. Ахмед суданець з північної Африки, хоча вже понад десять років мешкає під Полтавою. Двоє діток, дружина-українка. Другий рік на фронті. Цілком усвідомлює, чому він тут.

"За земля воюєм и за отдельну Украину воюєм проти Росії, ета агресія росіийськая", - говорить Ахмед, військовослужбовець збройних сил України.

В Україні Ахмед вивчився на інженера. Мав пристойну роботу. Дружина відмовляла, та він пішов воювати, бо ж не зі слів знає яку загрозу для країни становлять сепаратисти. Каже, в Судані - теж війна. Ахмед запевняє коріння вже пустив в Україні, тож битиметься за цю землю скільки вистачить сил.