"Кому ти розкажешь, хто тобі повірить?": як в українських інтернатах знущаються над дітьми [ Редагувати ]

Кожен десятий накладає на себе руки. Кожен п'ятий опиняється в тюрмі. Це страшна статистика доль вихованців українських дитбудинків та інтернатів. Адже для тисяч дітей ці заклади справжнє пекло, де з них знущаються. А для тисяч дорослих це годівниці, де заробляють мільйони на сиротах.

Вся система інтернатівської освіти в Україні вкрай негуманна та застаріла, і з наступного року її реформуватимуть. Тож що має змінитися? І що відбувається за стінами сиротинців зараз - Феруза Бегматова.

"Можете, пожалуйста, меня госпитализировать в больницу, я вас очень прошу…".

Запис цієї телефонної розмови та відео подій того дня ми отримали від активістки Зої Мельник. Із проханням викликати швидку Їй зателефонувала вихованка одеського дитячого центру соціальної реабілітації. Дівчина навмисно отруїлася миючим засобом аби тільки її вивезли з притулку. Адміністрація закладу допомогати Мірі - категорично відмовилася.

"Мы приехали, добиваясь того, чтоб скорую, и в этот момент вышли все воспитатели, выбежали к воротам, стояли и ругались со мной, говорили, что Мире не плохо", - говорить Зоя Мельник, активістка.

У ті хвилини працівники центру Міру попередили: її "вибрики" не зійдуть їй з рук.

"Сказали, что сейчас приедет спецотряд и всем будет капец".

"Как только она это проговорила, сразу же подъезжает машина охраны, охранное частное агентство", - говорить Зоя Мельник, активістка.

"Мы приехали чисто случайно и заехали сюда, потому что мы каждый вечер заезжаем".

Чим щодня займаються ті чоловіки у дитячому закладі активістці Зої Мельник пояснюють вихованці:

"Могут электрошокером ударить, дубинкой, могут солью горячей стрельнуть", - говорить вихованка КУ "Центр соціально-психологічної реабілітації дітей" Одеської ОДА.

А от відповідь представниці центру дещо інша:

"Детям просто нравилось с ними общаться, на разные темы", - говорить Маргарита Пичугова, юристка КУ "Центр соціально-психологічної реабілітації дітей" Одеської Ода

Центр реабілітації дітей при Одеській ОДА заклад доволі одіозний. Раніше це був дитбудинок "Світанок", потім його переформатували в центр. Та по суті, там не змінилося нічого. Звідти часто тікають і скаржаться на знущання та побиття. Востанн- менше двох тижнів тому. Підлітки навіть відеозвернення записали:

Вимагати офіційних відповідей ми йдемо до директорки закладу - Іщенко Інни. Зайнята директорка, спроваджує нас до юристки. Позиція тієї цілком передбачувана: діти - брешуть.

"Нас оговаривают, у нас находятся дети, которые оказались в сложных жизненных обстоятельствах. Их били в семьях. Может, это просто воспоминание из детства и они просто сейчас рассказывают, переносят в это время", - говорить Маргарита Пічугова.

Заклик не вірити дітям - стандартний прийом представників дитячих закладів.

"А є в інтернатах деяких, діти з 3-4 профілем або просто з діагнозом, і коли їх поб'ють або згвалтують і він каже, що розкаже все - "а кому ти розкажеш, тобі все одно не повірять". І це факт, тому що на документах написано, що в тебе шизофренія. Скажуть, вона невміняєма, сама пошла і об стєнку вдарилася, і так часто говорять", - говорить Ліна Дешвар, активістка, колишня вихованка інтернату.

Це Ліна. І вона не з чуток знає, про що говорить.

"Від мене батьки відмовилися на четвертий день після народження", - говорить Ліна Дешвар, активістка, колишня вихованка інтернату.

Ліна випускниця інтернату. Тепер стала активісткою. Вона захищає дітей від дорослих нелюдів. Часто їздить із перевірками в інтернати.

"В одному із інтернатів, наприклад, є діти лежачі, є ходячі. Треба, якщо вона плаче, її треба заспокоїти, поки нянечкі п'ють чай, а вони мають бути з дитиною, заспокоює інша дитина. Вдарила і до побачення, дитина померла. Адміністрація закрила очі на цей факт", - говорить Ліна Дешвар, активістка, колишня вихованка інтернату.

А все тому, що інтернати, сиротинці та центри реабілітації - це по суті, закриті заклади. Де діє принцип кругової поруки. І вивести на чисту воду злочинців, які знущаються з дітей дуже складно. Бо в цій системі крутяться шалені гроші.

"Оцих 700 інтернатів, закладів коштують країні майже 11 млрд грн. Це і гроші державного бюджету, і обласний бюджет, і дотації, які надаються", - говорить Микола Кулеба, уповноважений президента України з прав дитини.

І більшість із цих бюджетних грошей йде зовсім не на дітей.

"85% цих грошей йде на приміщення, на персонал. На утримання дитини йде усього 15%".

Більше того, на сиротах ще й заробляють!

"Ось це бачите - пошкоджено практично всі частини тіла. О це подяка, що я заступився за тих нещасних, долею ображених дітей, які за себе не можуть постояти", - говорить Дмитро Сідлярчук, колишній працівник дитячого будинку.

Пошматовані руки і ноги, та шрами від вибухівки по всьому тілу. Дмитра Сідлярчука ледь не підірвали на розтяжці просто на власному подвір'ї, коли він почав вголос говорити про жахи Снятинського дитячого будинку, в якому пропрацював більше 15 років.

"Їх закривали в клітку і закривали на цілу ніч. Перед кліткою ставились відро із білою речовиною, як виявилось це була хлорка. І ця дитина вона ночувала і можете собі уявити вона дихала цим хлором цілу ніч", - говорить Дмитро Сідлярчук, колишній працівник дитячого будинку.

За словами Сідлярчука, керівники сиротинця заробляли на всьому. Харчі, білизна, миючі засоби. За документами - все найкраще, а по факту - лише непотріб.

"Це є держава в державі. В якій можна робити нічо і за це тобі нічого не буде. Це відмивання коштів, заставляти дітей жебракувати і забирати у них ці кошти. Благодійні кошти так само повинні бути обліковані, але вони ніколи не обліковані", - говорить Дмитро Сідлярчук, колишній працівник дитячого будинку.

Крім того, каже пан Дмитро, малих вихованців навіть здавали в оренду, як дешеву рабочу силу.

"Люди проводили якесь будівництво і цих дітей здавали так якби в рабство, за сто гривень вдень".

Снятинський дитбудинок це не виняток, а радше звичай в цій системі. До речі, щодо самого Снятинського сиротинця: після публічного розголосу, закладом зацікавилися правоохоронці. Відкрили три кримінальні провадження, одне з яких за фактом смерті дитини. Однак сам дитбудинок... зник! Юридично. Будинок-інтернат ліквідували, керівництво звільнили. А дітей перевели до інших закладів.

Ось це мапа України, а це мапа інтернатів та дитбудинків.

І майже кожен приховує свої, часто страшні, таємниці. В цих закладах, утримують десятки тисяч дітей. Лише вдумайтеся, нормально їх закінчити та інтегруватися у суспільство вдається лише одному із десяти вихованців! Шлях кожного п'ятого веде до в'язниці або на вулицю. Чимало накладають на себе руки.

"Як би ти не покращував інтернатний заклад, дитині там краще не буде", - говорить Микола Кулеба, уповноважений президента України з прав дитини.

Так дитячий омбудсмен Микола Кулеба говорить про головний принцип реформи системи інтернатів. Адже з наступного року цю систему хочуть докорінно змінити. Точніше, почати змінювати. Для цього вже провели своєрідний аудит існуючих закладів. Виявилося, що існування багатьох потрібне зовсім не дітям:

"Попри таке загальне розуміння, що це заклади для дітей-сиріт, в цих закладах насправді дітей-сиріт практично немає. Ці заклади шукають самі собі контингент, йдуть по селах і закликають неблагополучних батьків віддавати їм дітей, тому що від контингенту залежить їхнє фінансування, якщо не будуть відправляти до них дітей, вони будуть змушені закритися", - говорить Микола Кулеба, уповноважений президента України з прав дитини.

У ході рефроми будуть ліквідовані або трансформовані інтернати у центри реабілітації, де не передбачене цілодобове утримання вихованців. Загалом, діти будуть повернуті у рідні сім'ї або влаштовані у разноманітні сімейні форми виховання.

Дітей, в яких є особливі освітні потреби - не мають бути відокремлені в інтернатних закладах. Планують зробити ставку на інклюзивну освіту, щоб навчання було доступним для всіх у звичайних школах. Аби не відгороджувати особливих дітей від світу інтернатівськими стінами.

"Якщо дитині потрібен логопед, давайте, хай цей логопед працює і обслуговує на цій території дітей. А то виявляється, що і в інтернаті його нема, бо це дорого, і за місцем проживання його нема, а є купа дітей, яким потрібна ця послуга", - говорить Микола Кулеба.

Реформуватимуть систему інтернатів та дитбудинків за європейським стандартом. Та головне, аби не за українськими принципами. Коли замість справжніх змін пропонують ширму або перейменування.

Як у випадку із Снятинським дитбудинком - який зник разом із дорослими секретами. Або з інтернатом "Світанок", який став центром реабілітації. Але з якого все одно тікають діти через знущання.