Опалювальна катастрофа в Україні: чи можна запобігти аваріям на тепломережах [ Редагувати ]

Надзвичайна техногенна ситуація у Львівській області опалювальний сезон зірвано у двох містах Новий Розділ та Новояворівськ. Причому з офіційних повідомлень не зрозуміло, а як влада допоможе людям отримати тепло?

Поки обіцяють змінити керівництво підприємства, яке не забезпечило роботу ТЕЦ. Утім, це ж не гарантія. Та й насправді ця ситуація далеко не поодинокий випадок. Люди часто стають заручниками чиновницько-бізнесових розбірок. До того ж вся комунальна інфраструктура в Україні у катастрофічному стані. Приміром, цього тижня в Києві прорив труби заблокував півміста. Тож що з цим робити? Феруза Бегматова - далі.

На нього чекають нетерпляче і водночас зі страхом. Бо щойно отримаєш - жди біди. Йдеться про опалення. Тільки-но його дають Україна перетворюється на край комунальних гейзерів. Труби проривають і в будинках, і на дорогах.

Столичне середмістя. Вівторок. Вулицю заливає окріп, понівечений асфальт, машина у проваллі. Її водій з опіками потрапив у лікарню. Місто зупинилося в заторі. А найцікавіше, рівно рік тому тут уже був такий же прорив...

"Вот обои пожалуйста, можете попробывать гипсокартон еще мокрый весь. Обои отстали. Вот тоже какая красота случилась, это вода лилась кипяток, он ржавого цвета лился".

Це Марія Пархоменко з містечка Кам'янське. В її будинку нещодавно увімкнули опалення. І майже одразу на даху прорвало трубу теплопостачання. Зі стелі квартири текли гарячі потоки. Будинку 70 років. І за цей час тут жодного разу не міняли комунікацій. Прохання мешканців зробити хоча б частковий ремонт комунальники ігнорували. Тому тепер пані Марія налаштована на суд.

"По другому это никак не решится. Понимаете судебные сдержки очень дорога стоят в нашей стране. но наверное нужно обращаться", - говорить Марія Пархоменко, жителька міста Кам'янське.

А це вже інший будинк. Тут теж опалювальний сезон розпочався з гарячого душу.

"Годі й казати, що за 40 років капітального ремонту в будинку не було. А ось уже чотири роки каналізацію прориває майже щотижня".

"Все время пахнет фекалиями, временами это пахнет просто горячая вода, когда она туда течет. Фекалии доходят до верхней ступеньки", - говорить Олена, жителька міста Кам'янське.

При цьому люди за комунальні послуги платять. І кілька років просять чиновників замінити труби. У відповідь:

"Все отписки делают, что они придут, что сделают ремонт", - говорить Світлана Олексієнко, жителька міста Кам'янське.

А ситуацію в Кропивницькому ніякий плановий ремонт не врятує. Там із комунікаціями - повна труба. Протяжність теплової мережі в місті понад 330 кілометрів, а грошей вистачає, щоб замінити за рік не більше як 2-3 кілометри.

"Але даже ця мізерна величина коштує великих коштів, щоб замінити 330 км це потрібні, які кошти, це сотні мільйонів гривень, але це сама труба, потім необхідні додаткові матеріали", - говорить Олександр Чельник, директор комунального підприємства "Теплоенергетик" м. Кропивницький.

Тож поки що Кропивницький зимуватиме з дірявими трубами, постійними проривами та одним із найвищих комунальних тарифів в Україні: майже 56 гривень за квадратний метр опалювальної площі.

Зношені комунікації - проблема всієї України. Це, приблизно ситуація, як з розбитими дорогами. Роками ніхто не вкладав у них грошей, хіба на точкові ремонти. Тож тепер, щоб перекласти діряві, ще радянські, труби, потрібні просто колосальні гроші. Навіть точної суми ніхто назвати не може. Йдеться про десятки мільярдів, яких, звісно, немає.

"Потрібно провести повну заміну цих тепломереж, які вже відпрацювали. А таких мереж у Києві 2700 км і 80% потребують повної заміни. В цьому році майже 130 км теплових мереж вже замінено", - говорить Олександр Пилипишин, начальник служби моніторингу та аналізу якості надання послуг КП "Київтеплоенерго".

Та навіть зараз можна бодай частково запобігати масштабним проривам. Для цього треба заздалегідь виявляти аварійні ділянки. І на допомогу комунальникам приходять вони…

"Большинство аварий невозможно обнаружить сразу на поверхности. Такие аварии могут обнатужить только диггеры", - говорить Михайло.

Хто ж вони такі?

"Мы втроем - зооспасатели".

Із тепломережами це пов'язано наступним чином: дигери - це люди, які люблять і вивчають підземелля. 10 років тому вони починали з порятунку тварин, витягали їх із колекторів. А коли спускалися до тепломереж, нерідко помічали дірки в трубах. І добровільно передавали інформацію - комунальникам.

"С "Киевэнерго" мы сотрудничали пять лет и каждый год мы передавали около 150-200 аварий. Когда "Киевэнерго" закрылось, сотрудничество с дигерами прекратилось и своевременное обнаружение аварий прекратилось также, а "Киевтеплоэнерго" с нами не сотрудничает по какой-то причине", - говорить Михайло.

На місію "врятувати місто від затоплення" - цієї ночі вирушили й ми

"Почувствуй себя диггером".

Напарники дали мені спорядження: гумовики в повний зріст, ліхтарик. Рукавиці. Ця ідея вже тоді здавалася мені не надто вдалою, та я навіть не уявляла, якою складною та небезпечною є місія цієї команди.

"Некоторые лазили в коллектора в дождь и погибали".

Там внизу саме так, як бути не повинно: суцільна пара, неймовірна спека і нема змоги навіть ковтнути повітря. Сходинки, які ледь тримаються, та окріп, що хлеще із заржавілого вентеля і труби. Усе це вже аварійна ситуація на тепломережі.

"Есть вероятность вылома грунта и провала. Можно написать жалобу на 1551, она будет рассмотрена в течение месяца".

І це не просто слова, це - сумний досвід спілкування дигерів із комунальниками. Ми вирішили самі передати інформацію в Теплоенерго. А дигери пішли далі у справах:

"Сейчас будем выпускать двух летучих мышей, они залетели в квартиру".

У Теплоенерго на нашу інформацію відреагували одразу. Відповіли: про аварійну ситуацію за вказаною адресою нічого не знають, а отже і проблеми там немає.