На Луганщині не вщухають ворожі обстріли [ Редагувати ]
На опорних позиціях українських військ напередодні побувала наша знімальна група. Репортаж Ігоря Левенка - далі.
Луганщина. Передові позиції українського війська. Північний край неспокійної Світлодарської дуги. У степу лунають звуки канонади - жодного дня без ворожих обстрілів. Буває, що російські найманці стріляють менше, утім, цілковитої тиші солдати тут не пам'ятають.
"Було десь в середині дня, я даже не знаю по времені, я скажу що десь у час дня було. З часу до двух, до трьох обстрели були то там, то там. Ну в основном як - вони начинають. Нерви испитують наші, потом получать ответку і потом тишина", - розповідає Андрій, військовослужбовець Збройних сил України.
Хлопці кажуть, вогонь у бік українських позицій бойовики відкривають без причин. Тож "прилетіти" може будь-якої миті.
"Мне родственники звонят, говорять что по телевізору везде рассказивают, что украинская армія постоянно ведет обстрели. А я говорю, что наоборот. В то время когда созваниваемся оно же слишно, что по нам то летит, а не ми стреляем".
Цей хлопець родом із Луганщини. Військовий медик. Обличчя не показує - бо його родичі зараз - на тимчасово окупованій території. А там за прихильність до України можна заплатити життям.
"Сейчас местних там очень мало осталось. В основном приезжие, русские, русская регулярная армія".
Серед захисників України тут в окопах чимало вихідців із Донбасу. Як із підконтрольної території, так і з тимчасово окупованої.
"Багато вернулось людей, які зі мною були ще в сімнадцятом году іменно тих хто хоче воювать, дуже багато людей".
І командири кажуть: це - дуже мотивовані бійці, які б'ються із загарбниками за свої оселі, за свою малу і велику Батьківщину.