У Дніпрі розшукують родичів автора новорічного листа солдата радянської армії [ Редагувати ]

Послання з минулого. У Дніпрі жінка знайшла новорічного листа солдата радянської армії до матері. Він написав про умови в польовому лазареті та привітав матір із прийдешніми святами. Автора листа допомагала шукати Олена Мендалюк. 

"З новим 1944 роком!" Так солдат Володимир Мороз вітає свою маму Степаниду. Його лист знайшла Олена Присягіна. Жінка полюбляє історію рідного міста. Чи не всі книжки купує ось у цьому комісійному магазині. Одного разу до її рук потрапив цінний примірник - у довіднику дівчина і знайшла цього листа.

"Человек этот солдат, лежал в госпитале и вот он рассказывает немного о своей там:"Жизнь в лазарете веселая, читаю книги, играем в шахматы и шашки, слушаем радио. Кормят в лазарете хорошо. Скоро поправимся и после двух лет покорной работы, после ранения с новыми силами пойдем добивать ненавистных фашистов. С тем досвидание. Вова." Вот такие строки. Очень трогательные", - говорить Олена Присягіна, жителька Дніпра.

Олена взялася розшукувати родичів солдата чи навіть його самого.

З'ясувалося, Володимир Мороз служив на Третьому Українському фронті. У вересні 44-го був нагороджений медаллю "За відвагу". На вулиці Магазинній, 29, за адресою отримувача, Степаниди наша знімальна група не знайшла.

"Здесь Магазинная 29,1 нет Мороз. Сдесь Фиактистовы, Блажновы, Манвеляны, вот мы. Нету Мороз", - говорить Валентина Скрипник, жителька Дніпра.

Тетяна Феокнистова - місцева старожителька. Розповідає - у цьому будинку її сім'я мешкає вже понад 70 років. На пошуки родини Мороз рушаємо разом.

Як виявилося, Степанида Дмитрівна працювала на місцевому хлібзаводі. Пригадують і солдата Володимира.

"Вовка был, но там сейчас никто не живет, ну как там продали. Сейчас там совсем другие люди живут. Ну я помню ребенкам была, Танин отец Владимир, Вова", - говорить Тетяна Феокнистова, жителька Дніпра.

За словами пані Тетяни, Володимир Мороз років 30 тому переїхав до Києва. Поки що не відомо і хто міг принести довідник до комісійного магазину.

"В книгах находят такие ценные вещи. Бывает мы открываем, а там фотографии и крестин, и свадеб. Все потом человек приходит, вот у нас квитанции такие есть и мы отдаем тогда им", - говорить Лариса Ковалькова, директорка магазину.

Імовірно, лист лежав у книзі дуже довго, пожовклий аркуш польової пошти - навіть лишив відбиток. Утім, власниця книги Олена Присягіна сподівається: можливо, хтось із родини Мороз побачить цей сюжет. Жінка готова повернути листа його власникові.