У Києві за підтримки "Опозиційної платформи - За життя" вшанували пам'ять загиблих у Другій світовій війні [ Редагувати ]
Україна відзначає День визволення від нацистів у Другій світовій війні. Свято на національному рівні святкуємо вже 11 років поспіль.
76 років - стільки минуло від звільнення України від нацистів. Саме сюди, у столичний парк Слави до Вічного вогню сьогодні прямують люди. Є серед них і ветерани. Яких, на жаль, дедалі менше...
Не можна забувати ветеранів, які завойовували, звільняли Україну від початку - до кінця. Пройшов тяжкий путь, 4 рази був поранений, але тримаюсь.
Юрій Бойко, народний депутат, співголова партії "Опозиційна платформа - За життя":
76 лет назад последний фашистский солдат был изгнан с просторов нашей родины - Украины. И мы этот день должны свято помнить. Главное - чтить память тех, кто погиб освобождая нашу страну. Героев, которые дали возможность развиваться Украине. Память о тех миллионах и шестисот тысячах украинцев, которые погибли, освобождая страну - будет всегда в наших сердцах. Ради нас, ради тех, кто совершил этот подвиг, мы всегда это будем чтить. Никто не сможет переписать нашу историю.
А переписати історію не вдасться доти - доки живі очевидці подій, їхні діти, онуки та правнуки.
Вадим Рабінович, народний депутат, співголова партії "Опозиційна платформа - За життя":
Дорогие ветераны, я хочу чтобы вы знали, мы, наши дети и наши внуки будут помнить ваш подвиг. Мы, нашей группой народных депутатов подали законопроект о специальных пособиях ветеранов войны, которые должны выплачиваться с 1 января. И когда начнется бюджетный процесс - нашу позицию все услышат.
Скільки людей загинуло у Другій світовій - ніхто не знає досі. Але відомо точно: що саме Україна заплатила страшну ціну. За різними даними, жертвами стали від 8 до 10 мільйонів людей. Серед яких - українці. Війна пройшлася по кожній родині.
Олександр Попов, київський міський голова (2010-2013 роки):
И один, и второй дедушка погиб на фронте. Один из них стоял на защите Днепра в 1943 году. Я ежегодно посещаю его могилу. И честно скажу: не комфортно находится у братской могилы, где похоронены 62 человека.
Та зараз не менш важливо підтримати ветеранів. Бо ті, хто пережили і обстріли, і голод - тепер змушені сподіватися самі на себе.
Іван Подсосонный, ветеран Другої світової війни:
Кто помогает - сам себе помогаю. Я сам живу. Ну а так, в основном морально. После вот таких мероприятий чувствуешь себя как будто здоровее и моложе. Спасибо вам.
Тож, піклуватися про героїв - не просто громадянський, а навіть людський обов'язок. І зволікати більше нікуди, адже, 76 років від Дня перемоги - це термін довжиною у людське життя.