Трансплантація в Україні: як живуть люди, в чиїх грудях нове серце [ Редагувати ]

Історія зі щасливим.... кінцем? Після 15-річної перерви, вже другий рік українська трансплантація серця набирає обертів. Минулоріч пересадили 8 сердець, за першу половину цього року - 11. Більшість цих історій відомі, герої - лікарі та вдячні пацієнти. Та як після виходу з лікарень живуть люди, в чиїх грудях б'ється нове серце? Розкаже Ксенія Барвіненко.

Їхні історії почались однаково.

Микола, пацієнт:

В мене началась задишка, я приїхав сюди на обстеження, поставили кардіостимулятор.

Володимир, пацієнт:

В березні приїхав на обстеження, сказали, що потрібна трансплантація.

І однаково - продовжились.

-Поставили на облік, а у жовтні зробили операцію.

Миколу і Володимира - пацієнтів інституту Амосова - відділяє стіна, їхні палати в спеціальному стерильному боксі.

-Їм необхідні особливі умови, мають бути більш стерильні умови, епідситуація, антисептичі всякі засоби.

Так відбувається їхня реабілітація, після трансплантацій, які провели майже місяць тому. У обох у грудях нові серця, у обох - схоже майбутнє.

Вони все життя будуть знаходитись на імуносупресивній терапії. Щоб не було відторгнення цього.

Олександра Дудник, лікар-кардіолог, транспланткоординатор Інституту Амосова:

Ці препарати приймаються погодинно, вони приймаються вчасно і в потрібному дозуванні, дозування може змінюватись протягом життя, тому потрібен контроль концентрації в крові, відповідно має бути підбір дозувань.

Таке життя в кожного пацієнта, після пересадки серця. Місяць вони перебувають у лікарні, за ними стежать медики. Потім - додому. І тут найскладніше, адже реабілітація має продовжуватися і після лікарняних палат, у спеціальних центрах.

Василь Лазоришинець, директор Національного інституту серцево-судинної хірургії ім. Амосова:

Післяопераційна і особливо реабілітація, вона не відпрацьована до кінця. У всьому світі ці пацієнти знаходяться в стаціонарі 21-30 днів і після цього їх переводять в реабілітаційні центри, в нас на жаль немає.

В Інституті Амосова хочуть створити такий центр реабілітації. Зараз там будують новий корпус - туди переведуть певні відділення. Тож коли у старій будівлі буде вільніше, частину приміщень переобладнають.

Вони мають бути обмеженими, бажано, щоб у них не біло ніяких інфекцій, тому що в них подавлений імунітет особистий.

А доки спеццентрів немає, пацієнтам радять самостійно берегти здоров'я - перші пів року не послуговуватися громадським транспортом та уникати скупчень людей, особливо зараз - у розпал епідемії ковіду. Хоча всі вони, як і лікарі - провакциновані. Бо імунізація - обов'язкова умова, щоб записатися в чергу на пересадку. За рік -щеплення необхідно повторити.

Олександра Дудник, лікар-кардіолог, транспланткоординатор Національного інституту серцево-судинної хірургії ім. Амосова:

Пацієнтам, які отримують імуносупресанти, протипоказано введення живих вакцин, вакцини від корона вірусу, вони м-РНК, вони векторні, їм буде безпечно вводити ці вакцини.