У Миколаєві влаштували тиждень показів українського кіно у підвалі [ Редагувати ]

Кінофестиваль у підвалі. У Миколаєві влаштували тиждень показів українського кіно. У прифронтовому місті проведення масових заходів, зокрема, й культурних, неможливе - Миколаїв обстрілюють майже щодня вже 5 місяців. Втім, справжні фанати вітчизняних стрічок вихід знайшли. Знайшлися і охочі їх подивитися.

Що показували? За лаштунками фестивалю побувала наша Марина Михайловська.

Повітряної тривоги не було, але люди поспішають в підвал. Не пересидіти обстріл, а подивитися фільми. Назва кінофестивалю символічна – "Тактична пауза".

Алекс Малишенко - співорганізатор кінофестивалю, кіножурналіст:

Ми всі щось робимо: волонтеримо, воюємо. Щоб відпочити. Відпочинок під час війни - це тактична пауза, коли збираються сили і можна поновити наступ. Така морально-психологічна тактична пауза потрібна волонтерам і людям Миколаєва.

Задля безпеки відвідувачів місце і час показів надсилали за день на емейл глядачам за попередньою реєстрацією. Залу та екран облаштували в укритті.

Артем Свистун - партнер кінофестивалю:

Це приміщення потребує певних осторог. Щодо додаткових засобів збереження життя людини - додаткові виходи евакуації, засоби безпеки. Щоб не переривати і не спускатися в укриття під час перегляду.

За 5 днів - 7 стрічок. Організатори переконані, попри складнощі військового часу - українці мають дивитися якісний і легальний контент. А крім того, саме зараз у людей посилилася зацікавленість своєю культурою.

Дмитро Давиденко - співорганізатор фестивалю, волонтер:

Ми показуємо як документальні, так і художні стрічки. Це стрічки українських режисерів. Деякі з них про війну, але зняті вони до широкомасштабного вторгнення, але там були стрічки "Зошит війни", "Перша сотня" про наших атовців, які вже захищали українців раніше.

Алекс Малишенко - співорганізатор кінофестивалю, кіножурналіст:

Ми збирали фільми, які мають стосунок до півдня, які мають якесь позитивне звучання. Воно позитивне в нинішніх умовах. Наприклад фільм "Додому" про Крим. Зараз цей фільм сприймається з більшою надією, ніж, коли він вийшов. Бо ми ж віримо, що повернемо Крим.

Цей показ відбувся після одного з найстрашніших обстрілів за всі 5 місяців війни. По Миколаєву ворог випустив вночі десятки ракет. Але це не налякало глядачів.

Дмитро Плетенчук – глядач:

Війна не зупиняє життя, ми воюємо не для того, щоб воювати, а для того, щоб жити. Будь яка війна надає поштовх і в творчості, створює окремий особливий пласт в творчості. Ми переглядаємо картини, сторені до цих подій, але зараз вони по-іншому зовсім сприймаються.

Організатори переконані, відродження культурного життя в Миколаєві не менш важливе для містян, ніж медична чи гуманітарна допомога. Подібні фестивалі -яскравий доказ того, що ворогу не вдасться нас залякати.