Волонтери з Дніпра зібрали колекцію зі 100 прапорів України [ Редагувати ]

Сьогодні Україна відзначає День Прапора. 23 серпня 31 рік тому група депутатів уперше внесла національний прапор України до сесійної зали парламенту. Історичний стяг зберігається у музеї Верховної Ради...

А от колекція волонтерів із Дніпра налічує 100 прапорів - стільки державних прапорів назбирали за вісім років війни. Серед артефактів - і бойові стяги військових частин та бригад, і синьо-жовті - з автографами бійців та побажаннями від них. Волонтери кажуть, що національні прапори вже стали вагомою частиною історії нашої боротьби. Поки тривають бої, колекцію продовжують поповнювати, а після перемоги планують передати до музею, або створити окрему виставкову залу. Які прапори там майорітимуть, і що для дніпрян означає державний символ України? Дивіться у наступному матеріалі.

Це дуже цінні прапори. Це з 14 року наша 74 розвидбат, з якими ми з 14 року і по сьогоднішній день спілкуємось, допомагаємо. Бойові хлопці дівчата. Є 93 - це теж ще 15 рік коли вони виходили на бойове злагодження з зони бойових дій. Це ще була зона Ато. Вони нам подарували ось такий прапор.

Керівниця штабу волонтерів Дніпра Юлія показує невелику частину колекції прапорів. Її збирає з перших днів війни. Майже усі розписані українськими захисниками. Хтось залишив просто автограф, а хтось і слова вдячності волонтерам від бійців.

От, наприклад, висловлюємо слова подяки від імені кожного солдата. Такого-то батальйону за вашу безкорисливу допомогу та людяність.

І такі слова, зізнається Юлія, найцінніші. Щоразу, коли їх читаєш - перехоплює дух. Волонтерка продовжує перебирати прапори та серед синьо-жовтих показує нам білий. Це не зовсім стяг, насправді - це звичайна чоловіча футболка.

Юлія Дмитрова, керівниця координаційного штабу волонтерів Дніпра:

Це наша 43 ОМПБ, яка спочатку формувалась у 14 році як ТрО, але їх потім кинули на передову і вони боронили 13 місяців без ротації нашу країну. І, на жаль, тоді не було прапорів, не було нічого, ми не встигали й вони знайшли такий спосіб, щоб щось увійшло в історії цього батальйону вони просто розписувалися нам на футболках.

За вісім років війни українські захисники подарували волонтерам близько сотні прапорів. І кожен - це окрема історія.

Юлія Дмитрова, керівниця координаційного штабу волонтерів Дніпра:

Прапор для кожного з нас - це символ єдності, символ незалежності, це та річ, з якою бійці йдуть воювати. Хтось навіть зберігає у себе в кишені, хтось бере його на бойові виходи. Це вже така річ, яка буде з тобою до кінця. Тому що ти знав цих хлопців, цих дівчат, яких вже немає, це історія, яку ми маємо розповідати нашим дітям, Чому це для нас дуже важливо зберігати самі ці прапори, саме з цими написами.

Нині волонтери назбирали вже велику колекцію бойових прапорів. Та війна триває і тут, у тилу, продовжують щодня допомагати українським військовим, а відтак колекція стягів поповнюється.

З 24 лютого у нас є прапор, наприклад ось такий. До нас ці хлопці заїжджають дуже-дуже швидко. Ми їх вдягаємо формою. Це дуже бойова бригада, не знаю чи можна таке говорити або ні, це та арта яка працює по всій Україні.

Удачи, успехов Божей помощи, Слава Украине! Вітаємо ми з Дніпра. Написала чекаємо з перемогою і дитинка залишила їм котика та сердечко.

А це вже побажання для бійців від жителів міста збирають дівчата у центрі Дніпра. Стяг передадуть військовим 17 танкової бригади разом із замовленням.

Ми збираємо кошти для 17 окремої танкової бригади на тепловізор.

Сьогодні синьо-жовтий прапор - це не тільки державний символ, який піднімають на свята, кажуть дніпряни. Це надія, віра і в першу чергу символ боротьби.

Вероніка, жителька Дніпра:

Це тепер реліквія наша, яку беруть із собою на передок і яку тримають, атому, що вірять в нашу перемогу і вкладають у це якийсь сакральний сенс.

Надія, жителька Дніпра:

Наш прапор - це все і дякуємо за те, що він майорить у нас над нами.

Любов, жителька Дніпра:

Рідна земля, це символ перемоги. Щоб ми перемогли. Ой Господи. Діждатись би перемоги.