В Одесі запрацював хаб для переселенців із Луганщини [ Редагувати ]
В Одесі запрацював хаб для переселенців із Луганщини. Створили його на кошти Луганської військової адміністрації. Крім матеріальної та правової допомоги там надають і психологічну.
Чи багато людей звертаються? І хто вже отримав допомогу? Розкажуть мої колеги.
Масло, макароны. Консерва, каши, что можно получить.
Фахрія, яка двадцять п'ять років прожила в Лисичанську і вимушено виїхала до Одеси, однією з перших отримує гуманітарну допомогу від місцевого координаційного центру Луганської області. У черзі люди обговорюють останні новини. Про те, що відбувається вдома, мало що відомо.
Фахрія Масінова, переселенка з Лисичанська:
Там никого нет знакомых, соседей, чтобы узнать, что там с нашей квартирой: цела-не цела.
Тетяна Гура, переселенка з Привілля:
Абсолютно, рассказать обстановку в городе - нет! Люди боятся. Чувствуется в разговоре. "Та, так, выживаем, как-то". Дуже люди налякані, я б так сказала.
Цей хаб організували в самому центрі Одеси. Його працівники, також переселенці з Луганщини, консультуватимуть земляків.
Сергій Гайдай, голова Луганської обласної військової адміністрації:
Чи це стосується освіти, чи стосується роботи, чи медицини, чи отримання гуманітарної допомоги. Будь-яке запитання. Ми повинні допомагати всім нашим жителям, які пороз'їжджалися всюди.
Поки що, найактуальніша потреба - продуктові набори. Адже більшість переселенців - у скруті.
Олена Коробка, керівник координаційного центру Луганської області в Одесі:
Маса питань коли буде гуманітарна допомога? В першу чергу, людей цікавить гуманітарна допомога.
Але люди оговтуються і починають думати про майбутнє. Тоді виникає безліч юридичних питань.
Олена Коробка, керівник координаційного центру Луганської області в Одесі:
От, поїхали, хата зруйнована, що робити. Розказуємо, показуємо, як зареєструватись в "Дії". Нотаріальні питання. Мати згинула - не вступили в спадок. Що робити зараз - будинку вже немає.
Більшість переселенців, які виїхали з Луганщини в перші тижні вторгнення, зробили це добровільно.
Алла Антипова, переселенка з Новоайдара:
Коли вже почали обстрілювати Щастя, ми зрозуміли, що пора нам виїжджати. Виїжджала зі своєю сім'єю, також вивозила документи робочі, я вивозила машину робочу. І я вивозила нашу родзинку. Нашу колекцію костюмів кінця 19 сторіччя.
Але попереду - сувора зима. Тож постало питання і про примусову евакуацію.
Олексій Чорний, керівник координаційного гуманітарного штабу Одеської області:
Щоб люди не замерзли, будуть евакуювати. Також це стосується тих населених пунктів, які будуть під загрозою окупації. Якщо раніше влада ставилася до евакуації, як до добровільної, як до можливості, люди самі визначали. То зараз це буде примусово, бо рятуватиме людям життя. Але в такому випадку влада бере на себе відповідальність людей поселить і нагодувати.
Тож, у відносно мирних регіонах почали готувати житло. Одещина має прийняти 50 тисяч евакуйованих. Розселити людей на базах відпочинку уздовж узбережжя не можна. Бо воно - під ворожими обстрілами, та й опалення там не передбачене. Ставку роблять на гуртожитки та інтернати, які швидко та недорого можна привести до ладу. Там є ванни і кухні, на яких можна готувати їжу для переселенців. Розмірковують і над тим, як зацікавити власників порожніх квартир.
Олексій Чорний, керівник координаційного гуманітарного штабу Одеської області:
Щоб міжнародні донори, наприклад, проплатили оренду квартир. І власник отримує оплату на рік вперед, а ми можемо знати, що це житло можемо використовувати для внутрішньо переміщених осіб.
Одеситам вже вдалося знайти місця для половини з 50 тисяч потенційних переселенців. Переважно, у сільських громадах, які активно допомагають біженцям.
Оксана Кузнецова, волонтерка координаційного гуманітарного штабу Одеської області:
Мы распределяем по громадам теплые вещи женские, мужские, детские. Одеяла, подушки.
Волонтери радять громадам, які розуміють, що не зможуть перезимувати вдома, вже зараз починати "товаришувати селами".
Оксана Кузнецова, волонтерка координаційного гуманітарного штабу Одеської області:
Можно, чтобы староста одной громады пообщался со старостой громады, которая находится в Березовском районе. Вот, своей громадой выехали сюда. Поселились коллективно. Это поможет организоваться, им будет комфортнее находиться со знакомыми людьми. Потому что есть комнаты на четыре человека, но есть и на восемь. То есть, придется жить двум семьям в одной комнате.
Звісно, мова про тимчасове житло. Більшість переселенців сподіваються, що найближчим часом повернуться додому. Тому вже зараз луганчани приходять до координаційного центру із запитаннями про допомогу у відновленні їхніх будинків.
Тетяна Гура, переселенка з Привілля:
Нужно и пролеты делать, и остекление делать и крышу. Пятиэтажка. Будем помогать, будем выносить, будем все делать. Каждй день: я тут - а душа там. Конечно, я хочу домой. Все хотят домой, у кого не спросишь. Всі дуже хотять домой.